News Feeds:
Моделі, їх види, вивчення.
Рейтинг пользователей: / 3
ХудшийЛучший 
ДОВІДНИК З ОРТОПЕДИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ
Интересная статья? Поделись ей с другими:

Моделі, їх види, вивчення.

Модель — позитивне зображення рельєфу зубного ряду і щелепи, тканин протезного ложа, слизової оболонки, що вкриває кісткову основу щелеп та прилеглих ділянок м"яких тканин рота, відтворених у гіпсі чи пластмасі за відбитком.
.
Робочі (основні) моделі — моделі, за якими безпосередньо виготовляють зубні протези.
Допоміжні гіпсові моделі — модель зубного ряду щелепи, прилеглої до тієї, що протезується, якщо відновлюється дефект зубного ряду на одній із щелеп.
Музейні моделі необхідні для навчальних цілей.
В окремих випадках необхідні моделі більшої міцності, ніж гіпсові. Тоді виготовляють амальгамові, цементні чи комбіновані.
Комбіновані моделі складаються із частин (найчастіше окремі зуби), відлитих із твердого гіпсу, металу, амальгами чи цементу, в той час як уся основна маса відлита із звичайного гіпсу. Останнім часом використовують самотвердіючі пластмаси. Розроблено спосіб отримання моделі, покритої тонким шаром металу.
Амальгамові моделі необхідні для виготовлення металевих вкладок і напівкоронок. З цією метою використовують переважно мідну амальгаму.
Розбірні моделі використовують для виготовлення суцільнолитих конструкцій зубних протезів. Під час їх виготовлення використовують "піндекс-систему", що дозволяє виймати необхідні для моделювання опорні зуби і без перешкод повертати їх у модель.
Зубний ряд у розбірних моделях відпивається з гіпсу з підвищеними міцнісними властивостями (супергіпс).
Цементні моделі використовують у разі виготовлення протезів із пластмас (коронки, вкладки, мостоподібні протези). Для виготовлення цементних моделей використовують фосфат-цемент.
Металізовані моделі — це моделі з абсолютно гладенькою і твердою поверхнею, покриті тонкою мідною плівкою. Мідну плівку наносять гальванічним шляхом, також можна наносити тонкий шар срібла, використовуючи реакцію срібного дзеркала.
Отримані таким чином моделі з поверхнею із гальванічної міді можна використовувати для виготовлення напівкоронок, вкладок, знімних протезів, така модель також є робочою для отримання електролітичним способом базису знімного протеза із золота.
Додаткова оцінка стану зубних рядів і їх співвідношень, уточнення у них змін, що відбуваються, вивчення оклюзійних контактів в апаратах, що відтворюють рухи нижньої щелепи, і проведення низки антропометричних вимірювань здійснюється на діагностичних моделях щелеп.
За отриманими відбитками відливають моделі з гіпсу і проводять їх вивчення. Діагностичні моделі виготовляють для:.
— уточнення характеру змикання зубних рядів з орального боку;.
— антропометричних вимірювань (величина зубів, довжина зубних дуг, ширина зубних рядів на різних ділянках і т.д.), виявлення симетрії чи асиметрії розміщення зубів;.
— визначення осей нахилу коронок зубів, клінічного пояса зуба і загальної поясової лінії зубного ряду;.
— уточнення конструктивних особливостей зубних протезів і лікувальних апаратів;.
— контролю ефективності лікування (контрольні моделі).
За діагностичними моделями можна отримати профілограми зубних рядів і вивчити співвідношення кожного зуба до камперівської горизонталі (лінія, що з"єднує нижнє крило носа з верхнім краєм зовнішнього слухового ходу). Ця лінія є топографо-анатомічним орієнтиром.
Метод побудови профілограм (В.Ю. Мілікевич, 1984) дозволяє отримати графічне зображення контурів різальних країв фронтальних зубів, горбків жувальних зубів верхньої і нижньої щелеп, співвідношення до лінії Кампера. За цим методом відбитки отримують за допомогою стандартних ложок, зафіксованих у спеціальній конструкції
лицевої дуги. Ця дуга дозволяє зорієнтувати відбиток, а потім і модель точно по відношенню до камперівської горизонталі.
Для отримання профілограм зубних рядів на вертикальному плато апарата Коркхауза фіксують міліметровий папір, на якому стержнями, опущеними до його основи, окреслюють верхню межу. Отримана горизонтальна лінія відповідає камперівській горизонталі.
Модель верхньої щелепи встановлюють і закріплюють на основі апарата, піднявши вертикальні стержні. Потім стержні встановлюють на оральних чи щічних горбках і різальних краях фронтальних зубів. Запис контуру жувальних зубів здійснюється послідовно, спочатку з одного боку, потім, обертаючи столик основи, викреслюють за контуром спиць краї різців і поверхню жувальних зубів з іншого боку. У результаті отримують графічне зображення всього зубного ряду верхньої щелепи (профілограма).
Перед записом нижнього зубного ряду на плато перевертають міліметровий папір і таким же чином установлюють модель нижньої щелепи на основу апарата. Для наступного накладання профілограм верхнього і нижнього зубних рядів попередньо наносять контрольні точки на двох парах останніх антагоністів справа і зліва. Запис контурів жувальних горбків нижнього зубного ряду здійснюється за верхнім контуром спиць апарата, як і на моделі верхньої щелепи.
Для вивчення співвідношення зубних рядів та оклюзійних контактів під час різних рухів нижньої щелепи діагностичні моделі фіксують в оклюдаторі чи артикуляторі. Для діагностичних цілей доцільне застосування індивідуальних артикуляторів.

Похожии статьи

Новые статьи по теме

Предыдущии статьи

 
Сейчас 176 гостей онлайн
Copyright © 2014. Портал для зубных техников и врачей-ортопедов..