Обстеження м"язів голови і шиї.

Обстеження м"язів голови і шиї.

Акт жування здійснюється у тісному взаємозв"язку з роботою усіх м"язів голови і шиї, а також залежить від стану зубних рядів, пародонта, скронево-нижньощелепного суглоба, пропріорецепторів як самих м"язів, так і пародонта, слизової оболонки рота і зорового аналізатора. Цей взаємозв"язок регулюється системою трійчастого нерва з чутливими і руховими ядрами, тісно пов"язаними із кірковим і підкірковими центрами головного мозку. Крім піднімачів, висувачів й опускачів у рухах нижньої щелепи беруть участь груднинно-ключично-соскоподібний, трапецієподібний, потиличний м"язи і м"язи глотки. Ці м"язи змінюють форму і положення язика, глотки, зміщують нижню щелепу дозаду і напружуються під час рухів нижньої щелепи допереду.
.
Поверхнево розміщені м"язи оглядають у процесі бесіди з хворим, оцінюючи рухи нижньої щелепи, мімічні рухи. Важливе значення в ортопедичній стоматології має візуальна оцінка стану м"язів у спокої, вміння зняти напруження зі всіх груп м"язів. Насамперед це важливо під час перебування нижньої щелепи у стані фізіологічного спокою. Під час огляду можна визначити асиметрію у масі жувальних м"язів, що свідчить про однобічне жування.
Морфологічні відхилення у зубних рядах (аномалії розвитку, відсутність зубів, дефекти твердих тканин зуба, запальні процеси тощо) змінюють характер скорочувальної діяльності м"язів (зниження амплітуди рухів, інший характер зміщення нижньої щелепи).
Пальпація м"язів дозволяє визначити їх тонус, болючі точки (зони). Пальпуючи жувальні м"язи, можна виявити болючість та ущільнення м"язів, зони відображених болей (щелепи, вуха, очі тощо). Під час пальпації медіального крилоподібного м"яза вказівний палець спрямовують по слизовій оболонці вестибулярної поверхні коміркового відростка верхньої щелепи дистально і догори за верхньощелепний горб. Тут прикріплюється верхня частина м"яза, є тонкий шар жирової клітковини, тому м"яз добре пальпується. Для порівняння проводять пальпацію м"яза з іншого боку.
Під час пальпації власне жувального м"яза хворого просять стиснути зуби і визначають передній край його. Великий палець ставлять на цей край, а решту (чотири пальці) — на задній край м"яза. Таким чином визначають ширину м"яза. Вказівним пальцем іншої руки пальпують м"яз з боку шкіри чи з боку ротової порожнини. Знаходять болючі ділянки, порівнюють їх чутливість із чутливістю з протилежного боку. Підчас пальпації іншим способом вказівний палець уводять у ротову порожнину, просувають до рівня м"яза, а великий палець розміщують на шкірі обличчя. Зближуючи пальці, визначають тонус та болючі точки.
Скроневий м"яз пальпують екстраорально та інтраорально (у місці прикріплення до вінцевого відростка). Для цього вказівний палець розміщують у ретромолярній ямці і просовують його догори і медіально.
За наявності змін у зубо-щелепній системі, що призводить до дистального зміщення нижньої щелепи і дисфункції суглоба, може бути виявлена болючість під час пальпації потиличних і шийних м"язів, а також м"язів дна порожнини рота. Груднинно-ключично-соскоподібний м"яз (передня головка) пальпують на всьому протязі від соскоподібного відростка до внутрішнього краю ключиці за умови повороту голови в бік, протилежний тому м"язу, який досліджують. Якщо є підозра на шийний остеохондроз, пальпують шийний відділ хребта: праву руку кладуть на тім"яну ділянку і нахиляють голову хворого допереду великим і вказівним пальцями, а лівою рукою ковзаючими рухами пальпують хребет.