HomeОбщие вопросыДОВІДНИК З ОРТОПЕДИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ /  Метали. Основні властивості.
News Feeds:
Метали. Основні властивості.
ДОВІДНИК З ОРТОПЕДИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ

Метали. Основні властивості.

У металів розрізняють технологічні, хімічні, фізичні і механічні властивості.
.
До технологічних властивостей відносять рідкотекучість, ліквацію, ковкість, обробку різанням, прожарювання. Рідкотекучість характеризує здатність металу (сплава) заповнювати ливарну форму.
Виникнення неоднорідності під час затвердіння сплаву в результаті низки причин називається ліквацією. Ліквація зумовлює появу локальних ділянок у відливці з різними властивостями. Негативні наслідки ліквації особливо проявляються у разі використання твердих розчинів. Надлишковий компонент, що випадає, залежно від його густини тоне чи спливає у гомогенному розчині, який застигає, а це спричинює неоднорідність. У сплавах евтектичного складу ліквація не відбувається, оскільки вони затвердівають за умови складу, що не змінюється, і визначеної температури. Чим більший температурний інтервал затвердіння сплаву, тим більш виражене явище ліквації. Із оцінки лікваційних процесів випливає, що для розробки оптимальної технології лиття виробів дуже важливо знати тип сплаву. Ліквація погіршує механічні властивості сплавів (в"язкість, пластичність) і знижує корозійний опір.
Ковкість — властивість металів і сплавів, які дають можливість піддавати їх різним видам обробки (прокатка, штамповка, тощо). Ковкість характеризується двома показниками — пластичністю, тобто здатністю металу без руйнування піддаватися деформації під тиском, і величиною опору деформуванню. У металів, які мають ковкість, відносно висока пластичність поєднується з відносно низьким опором до деформування. Покращення ковкості низки конструкційних сплавів, що застосовуються в стоматології, — актуальна проблема.

Зварюваністю називають технологічну властивість металів давати за умови визначеної технології зварки сполуку, що відповідає вимогам, обумовленим конструкцією та умовами експлуатації виробу.
Оброблюваність — здатність матеріалів піддаватися обробці всіма видами різального, шліфувального інструменту, який використовується в зуботехнічних лабораторіях.
До хімічних властивостей належать корозійна стійкість, розчинність, окислюваність, жаростійкість.
Для стоматологічних конструкційних матеріалів особливе значення має корозійна стійкість у ротовій порожнині.
Корозією називається процес руйнування металів унаслідок хімічної чи електрохімічної взаємодії із зовнішнім середовищем. У результаті корозії металевий зиріб може втратити деякі свої корисні технічні властивості, зокрема, знижується міцність і пластичність металу, псується його поверхня, погіршуються електричні й оптичні властивості. Корозійні порушення класифікують за характером зміни поверхні металу в результаті корозії. Розрізняють такі види корозії: рівномірну (суцільну), місцеву і міжкристалічну.
Рівномірна корозія є найменш небезпечним видом корозії, оскільки за достатньої товщини металу механічна міцність виробу в результаті корозії змінюється незначно. Місцева корозія призводить до руйнування лише окремих ділянок металу і проявляється у вигляді плям і точкових уражень різної глибини. Вона виникає у разі неоднорідної поверхні, за наявності включень у метал чи внутрішніх напружень. Цей вид корозії дуже різко відображається на механічних властивостях виробу.

Міжкристалічна корозія характеризується руйнуванням металу по межах зерен (кристалітів). При цьому порушується зв"язок між кристалітами й агресивне середовище проникає у глибину металу. Продукти корозії залишаються між кристалітами металу, і в деяких випадках міжкристалічна корозія не спричинює зовнішньої зміни виробу, але настільки послаблює міцність металу, що виріб легко ламається руками. Міжкристалічна корозія найнебезпечніша, оскільки призводить до швидкого зменшення міцності металу, причому в більшості випадків процес корозії зовні перебігає непомітно. У ротовій порожнині є сприятливі для корозії умови. Зокрема, ротова рідина є електролітом, сприятливі температурні умови та знакозмінні навантаження, які зазнають металеві зубні конструкції. Корозостійкими в стоматології є золоті, срібно-паладієві, кобальто-хромові сплави, нержавіюча сталь. Стійкість металів може порушуватися під впливом таких чинників, як характер поверхні, включення, склад металу, режим термічної обробки, наявність напружень у металі. На грубій шорсткій поверхні процес корозії починається раніше і перебігає активніше.
До механічних властивостей металів належить твердість, міцність, пружність, в"язкість, пластичність, крихкість. Залежно від способу прикладання навантаження методи випробувань механічних властивостей поділяють на:.
1) статичні, коли навантаження зростає повільно і плавно (твердість, випробування на розтягнення і стискання);.
2) динамічні, коли навантаження підвищується з великою швидкістю (випробування на удар);.
3) випробування за умови повторно-змінних навантажень (випробування на втому).
До фізичних властивостей належить колір, густина, температура плавлення, теплопровідність, розширення і стискання під час нагрівання й охолодження, у разі фазових перетворень.

Новые статьи по теме

Предыдущии статьи


 
Сейчас 115 гостей онлайн
Copyright © 2014. Портал для зубных техников и врачей-ортопедов..