Сплави. їх властивості.

Сплави. їх властивості.

Усі стоматологічні конструкційні метали є багатокомпонентними сплавами. У більшості випадків елементи, що входять до складу сплавів, у рідкому стані повністю розчиняються один в одному. Під час кристалізації сплавів можуть утворюватися механічні суміші, тверді розчини і хімічні сполуки.
.
Механічна суміш. Сплав у вигляді механічної суміші виникає тоді, коли метали володіють повною взаємною нерозчинністю у твердому стані і не утворюють хімічних сполук. Атоми кожного металу утворюють окремі кристалічні гратки, і сплав, що затвердів, складається із механічної суміші зерен кожного компонента. Під час утворення механічної суміші, коли кожний елемент кристалізується самостійно, властивості сплаву виходять середніми між властивостями компонентів. Механічні суміші утворюються також тоді, коли компоненти сплаву володіють обмеженою розчинністю чи утворюють хімічні сполуки.
Твердий розчин. Сплави цієї групи утворюються елементами, які взаємно розчинні яку рідкому, так і в твердому стані. Твердим розчином називається однорідне кристалічне тіло, в якому в гратку основного металу-розчинника входять атоми речовини, що розчиняються. Твердий розчин, як і чистий метал, мають одну кристалічну гратку. Атоми розчиненого металу можуть розміщуватися у вузлах загальної гратки чи між ними. У міжатомному просторі знаходиться вуглець та інші елементи. Розчинність у твердому стані може бути обмеженою і необмеженою. Тверді розчини, наприклад, утворюють системи нікель-хром, нікель-мідь тощо.
Хімічні сполуки — особливий характер металевого зв"язку у сплавах призводить до утворення хімічних сполук, що мають змінний склад. Характерною особливістю металевого хімічного з"єднання є утворення металевої гратки, що відрізняється від граток твірних елементів, і суттєва зміна всіх властивостей. Під час вивчення процесів, що відбуваються в металах і сплавах, їх перетворення, користуються такими поняттями: фаза, система, компонент.
Фазою називається однорідна за хімічним складом і кристалічною будовою частина системи, відокремлена від інших її частин поверхнею розподілу.
Система — це сукупність фаз, які знаходяться у рівновазі за визначених умов.
Компонентами називаються речовини, які утворюють систему. Ними можуть бути елементи (метали, неметали) чи стійкі хімічні сполуки.