Окисна плівка, методи її створення.

Окисна плівка, методи її створення.

Окисна плівка є запорукою міцного з"єднання металу з керамічною масою. Це з"єднання відбувається за рахунок хімічного зв"язку, що створюється через невідновлювані оксиди, спільні для металу та кераміки. Дифузія елементів із сплаву у кераміку і навпаки утворює на всій поверхні безперервну електронну структуру. Але важливим є і створення механічного зв"язку за рахунок лакун, що виникають після обробки в піскоструменевому апараті. Створення окисної плівки відбувається у такій послідовності:.
— обробка каркасу у піскоструменевому апараті;.
— кип"ятіння у дистильованій воді 5—7 хв;.
— прожарювання каркасу в металокерамічній печі за температури 1000 °С;.
— знежирення каркасу в 96 % спирті;.
— висушування каркасу до сіро-матового кольору та нанесення ґрунтового шару фарфорової маси.
Є й інші методи створення окисної плівки. Зокрема, фірма "Bredent" (Німеччина) розробила спеціальний бондинг (хромо-кобальтовий), який є проміжним зчеплювальним шаром між металом та керамікою. Спочатку суцільнолитий каркас обробляють у піскоструменевому апараті, кип"ятять у дистильованій воді, висушують. Потім на каркас пензликом наносять одинарний тонкий шар хромо-кобальтового бондингу, замішаного на дистильованій воді.
Каркас із нанесеною масою для з"єднання поміщають у піч і спікають у вакуумі за температури 980 °С. Суцільнолитий каркас після спікання повинен мати золотисто-жовтий колір. Далі наносять усі наступні шари керамічної маси. Рівномірна та одноколірна окисна плівка, утворена на поверхні металевого каркасу, дозволяє запобігти одному з найпоширеніших ускладнень — відколюванню фарфорового облицювання.