Найперше починають моделювати опорно-утримувальні кламери. Крім існуючих заготовок можна використовувати воскові нитки діаметром 0,8—1 мм. Частина кламера, яка лежить на опорній частині зуба, повинна бути товстою і мати напівкруглий переріз. Відростки кламерів спрямовують у бік базисної сітки або дуги. Потім на модель поміщають дугу із воскової заготовки напівовальної форми завширшки 4—5 мм. Поступово її розширюють, намодельовуючи віск до необхідних розмірів, відповідно до межі малюнка дуги. Базисні сітки повинні мати уступ для з"єднання з дугою. Уступ утворюється за рахунок меншої товщини сітки і створює поступовий перехід від металу дуги каркасу до пластмаси базису, що запобігає утворенню тріщин і відшарувань у дузі. Воскові деталі з"єднують між собою розтопленим воском. Це дозволяє уникнути небезпечних напружень у восковій композиції каркасу.
Бюгедьний протез. Моделювання каркасу.
Бюгедьний протез. Моделювання каркасу.
На вогнетривку модель переносять із гіпсової моделі малюнок конструкції протеза. Потім вогнетривку модель покривають одним шаром тонкого бюгельного воску, добре нагрітого, обтискають, що забезпечує щільне прилягання воскової композиції каркасу до моделі та більшої її міцності.
Для моделювання каркасу підбирають воскові заготовки, що відповідають розмірам зубів, формі кламера, величині дефекту та зубного ряду. Необхідні деталі із набору "Формодент" розм"якшують доти, поки вони не стануть пластичними і добре охоплюватимуть поверхню моделі. Розм"якшувати слід не на відкритому полум"ї. Моделювання виконують ретельно, без припусків на обробку. Всі елементи моделюють, надаючи їм форму готової деталі. Готові воскові деталі, отримані за матрицею, відразу укладають на модель та обтискують за малюнком каркасу, доки він пластичний.