Ділянки, на яких концентрується тиск під час рухів нижньої щелепи, визначають візуально під час поетапного зміщення нижньої щелепи із положення у центральній оклюзії в одне із крайніх положень у разі бічних оклюзій чи до змикання різальних країв фронтальних зубів — у разі передніх. Уточнюють ділянки концентрації тиску на всьому шляху зміщення за допомогою оклюзійного паперу. Зішліфування проводять за допомогою алмазних абразивних інструментів, знімаючи зони надмірних та блокувальних контактів. Обов"язковою умовою у разі регулювання оклюзійних контактів є збереження трьох-чотирьох початкових контактів на оклюзійній поверхні групи жувальних зубів та лінійного контакту в групі фронтальних зубів. Якщо недотриматися цього правила, то пізніше відбуваються зміщення зубів, у чотирьох з них після зпрепарування створюється контакт в одній точці. Недопустиме також виключення зубів із оклюзійних контактів.

Правильність створення ковзкої оклюзії визначають візуально за допомогою копіювального паперу. Терапевтичний ефект у разі препарування різальних поверхонь фронтальної групи зубів забезпечують вкороченням екстракоміркової частини зубів та зменшенням різцевого шляху (переднього і бічного), зменшення різцевого шляху призводить до зменшення тривалості періоду стиснення судин у момент відкушування їжі і під час бічних зміщень щелеп, тобто створюються умови для нормалізації судинної реакції на дію навантаження.