ЕТІОЛОГІЯ, КЛІНІКА ТА ОРТОПЕДИЧНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ У РАЗІ ДЕФЕКТІВ ЗУБНИХ РЯДІВ, УСКЛАДНЕНИХ ВТОРИННИМИ ДЕФОРМАЦІЯМИ.

ЕТІОЛОГІЯ, КЛІНІКА ТА ОРТОПЕДИЧНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ У РАЗІ ДЕФЕКТІВ ЗУБНИХ РЯДІВ, УСКЛАДНЕНИХ ВТОРИННИМИ ДЕФОРМАЦІЯМИ.

Етіологія вторинних деформацій зубних рядів.
Причинами ранніх порушень зубо-щелепної системи є утворення дефектів коронок окремих зубів, що розвиваються унаслідок каріозної хвороби, гострої та хронічної травми, гіпоплазії, флюорозу, патологічної стертості. Найпоширенішою причиною виникнення дефектів зубних рядів є ускладнення каріозної хвороби.
Працями В.Ю. Мілікевича встановлено, що вторинні деформації зубних рядів можуть виникати за наявності всіх зубів унаслідок різних патологічних процесів у їх твердих тканинах. Порушення оклюзійної поверхні жувальних зубів чи їх контактних поверхонь навіть після пломбування зумовлює розвиток макроморфологічних змін у структурі зубних рядів: порушуються параметри сегментів у ділянці жувальних зубів, виникає деформація оклюзійної поверхні, зникають характерні площини змикання на оклюзійних поверхнях зубів-антагоністів. Це так звані перші симптоми функціональної дезорганізації. Збільшення індексу руйнування оклюзійної поверхні жувальних зубів пов"язане з підвищеним напруженням у їх стінках. Ці напруження виникають під дією жувальних навантажень, що спричиняють руйнування зубів. Зубокоміркове подовження. (Див. с. 221).
Відомі такі методи лікування:.
1) укорочення коронок зубів шляхом зпрепарування з видаленням пульпи зуба або без депульпування;.
2) підвищення міжкоміркової висоти на зубах-антагоністах, зниження міжкоміркової висоти шляхом накладання коронок;.
3) ортодонтичний метод.
4) апаратно-хірургічний метод.