Метод дезоклюзії.

Метод дезоклюзії.

Метод дезоклюзії показаний за наявності першої форми феномену Попова—Годона в осіб не старших 35—40 років. Підґрунтям методу є створення функціонально діючого підвищеного тиску на втягнені у процес зуби за допомогою знімного лікувального протеза з опорно-утримувальними кламерами. Вторинні деформації, що розвиваються в інтактних зубних рядах, усувають за допомогою тимчасових накушувальних кап. Під час моделювання оклюзійної поверхні важливо створити такі ділянки, які діяли б у напрямку, необхідному для переміщення зубів, що висунулися. Можна використовувати пластмасові капи.
Якщо зуб зміщений у вертикальній та горизонтальній площинах, можна також використовувати ортопедичні апарати. Лікувальний апарат — це пластинковий чи бюгельний протез з накушувальною площадкою, який є антагоністом до зміщених зубів і розмикає прикус в окремих ділянках зубних рядів. У ряді змикання зубів, які не мають антагоністів, з накушувальною площадкою, висоту нижньої частини лиця установлюють у кожному випадку індивідуально, виходячи з того, що щілина між природними зубами-антагоністами повинна складати не більше ніж 2 мм. Дія лікувального апарату (роз"єднувальної пластинки) триває до появи природного оклюзійного контакту.
Первинна дезоклюзія природних зубних рядів на 2 мм після перебудови зубощелепної системи не завжди забезпечує повне вирівнювання оклюзійної поверхні в ділянці зубів, що втратили антагоністів, тому лікування проводять у кілька етапів. До другого та наступного етапів лікування переходять після того, як апарат перестає діяти внаслідок виникнення контакту між зубами, а форма оклюзійної поверхні ще недостатньо вирівняна і не повністю усунено зміщення зубів.
Другий та наступний етапи лікування полягають у тому, що на накушувальну площадку накладають новий шар швидкотвердіючої пластмаси товщиною 1 — 2 мм.
Шар пластмаси повинен забезпечити роз"єднання природних зубів, але не більше ніж на 2 мм. Оклюзійне співвідношення зубів регулюють доти, доки не буде повністю ліквідовано їх зміщення. Після вирівнювання оклюзійної поверхні зубного ряду дефект зубного ряду протилежної щелепи заміщують протезом, конструкція якого залежить від показань.
Переваги використання знімних апаратів очевидні: є можливість нарощування накушувальної площадки за допомогою пластмаси, є можливість установити правильний контакт із зміщеними зубами та проводити корекцію накушувальної площадки в напрямку, сприятливому для переміщення зміщених зубів. Знімна конструкція апарата дає можливість хворому самому проводити гігієнічний догляд за ротовою порожниною та лікувальним апаратом, а лікарю — здійснювати систематичний контроль за ходом перебудови зубо-щелепної системи. Вирівнювання оклюзійної поверхні відбувається унаслідок перебудови кісткової тканини, а не за рахунок занурення чи "вбивання" зубів, що змістилися. При цьому величина клінічної коронки не змінюється, а обсяг коміркового відростка чи частини значно зменшується. Підґрунтям перебудови кісткової тканини є процес перегрупування кісткових балок губчатої речовини у відповідності із напрямком сил жувального тиску, їх зональне стоншення та зменшення кількості. Атрофія відбувається на тлі активного оновлення кісткових структур, тобто процес кісткотворення не пригнічується.
Тривалість лікування залежить не тільки від ступеня деформації, але й від кількості зубів, які змістилися, стану пародонта зубів-антагоністів та, особливо, віку пацієнта.