Наступним етапом є протезування, яке закріплює результати попереднього лікування. Призначення ультразвукової терапії у поєднанні з фонофорезом гідрокортизону, флюктуоризація, діадинамотерапія на привушно-жувальну ділянку, масаж, лікувальна фізкультура також входять до комплексного лікування.

Фізичні процедури проводять згідно з показаннями до їх застосування. За наявності психоемоційних напружень, спазмів жувальних м"язів, пов"язаних з бруксизмом і парафункціями, призначають міорелаксанти, транквілізатори та аутогенне тренування жувальних м"язів. Ортопедичному лікуванню обов"язково має передувати підготовка хворих, під час якої необхідно відновити оптимальну висоту прикусу, правильне положення нижньої щелепи з одночасною перебудовою рефлексів жувальних м"язів за допомогою назубних чи зубо-ясенних пластмасових кап. Анатомо-фізіологічний метод дозволяє визначити ступінь зниження висоти прикусу та початкову висоту пластмасової капи. Вона повинна бути на 2 мм менша від висоти проміжку між зубними рядами в стані відносного спокою. Після звикання хворого до даної висоти капи її збільшують за допомогою самотвердіючої пластмаси не більше ніж на 2 мм, зберігаючи множинні контакти із зубами-антагоністами. Хворі звикають до нової висоти протягом 2—3 тиж. Потім рекомендують носити капу ще 3-4 міс, щоб добитися повної перебудови міостатичних рефлексів та стійкої функції оклюзійної висоти. Відновлення взаємовідношень елементів скронево-нижньошелепного суглоба здатне забезпечити оптимальні умови для його нормального функціонування тільки після усунення дисфункціонального синдрому. Після відновлення оклюзійної висоти проводять раціональне протезування.