Ураження спостерігається як за наявності інтактних зубних рядів, так і за наявності в них часткових дефектів. У разі інтактних зубних рядів обмежена стертість компенсується за рахунок вакантної гіпертрофії коміркового відростка чи частини відповідної ділянки щелепи, не відбувається зниження оклюзійної висоти, а контакт стертих зубів з антагоністами зберігається.

Глибоке різцеве перекриття та виражені скати суглобових горбків у разі глибокого блокувального прикусу зумовлюють перевагу вертикальних шарнірних рухів над горизонтальними, а також значне обмеження розмаху бічних та розтиральних рухів нижньої щелепи. Цим пояснюється стертість бічних зубів, яка спостерігається нечасто, а розвиток обмеженої вертикальної чи змішаної форм стертості фронтальних зубів виникає частіше.