Іммобілізація.

Іммобілізація.

Процес закріплення уламків щелеп підручними засобами, стандартними чи індивідуально виготовленими шинами.
Іммобілізація підручними засобами. Пов"язка-вуздечка, яку застосовують у разі переломів верхньої щелепи. Розміри: діаметр 5 мм, ширина 2-2,5 мм, довжина 45—50 см. Паличку (пластинку) вкладають у рот потерпілого впоперек на ділянці премолярів. Два кінці бинта зв"язують на тім"яній ділянці голови, а два інші — на потиличній і додатково їх кінці зв"язують позаду вертикально в сагітальній площині.
Дощечку Лімберга виготовляють із фанери довжиною 3—4 мм. Має випин, який розміщується у роті, і позаротові відростки, спрямовані до зовнішніх слухових ходів для фіксації верхньої щелепи бинтами чи за допомогою гумових стрічок (гумової тяги) — до головної пов"язки або шапочки.
Підборідна пращоподібна пов"язка. Бинт шириною 12—15 см та довжиною 120 см розрізають з двох кінців так, щоб усередині залишилося 20 см нерозрізаного. На підборіддя кладуть ватно-марлеву подушечку (10x12 см) і прикладають середню частину бинта. Нижні кінці розрізаного бинта зв"язують на тім"яній поверхні голови, верхні — на потиличній, ближче до шиї. Залишені після зав"язування кінці бинтів зв"язують у вертикальному напрямку.
Еластична пращоподібна пов"язка Померанцевої-Урбанської готується із трьох шматочків матерії. Один розміром 10^20 см розміщують як пращу на підборідді.
З обох боків до нього пришивають два відрізки гумової стрічки шириною 4— 5 см, довжиною 8-10 см, до протилежних кінців — два відрізки тканини розміром 6x10—25 см, з"єднані шнурівкою.
Підборідна жорстка пращоподібна пов"язка Ентіна. На каркас, виготовлений із дроту, дротяних сіток чи відрізків шин Крамера, накладають ватно-марлеву подушечку і фіксують до голови так, як підборідну правдоподібну пов"язку. Застосовують у разі переломів нижньої щелепи, іноді — переломів верхньої щелепи.
Опорна головна пов"язка з марлі, яку запропонувала К.С. Ядрова. Відрізок марлі розміром 120^60—80 см складають під кутом навпіл. Під верхній шар марлі по обидва боки кладуть два ватних валики діаметром 2—2,5 см, довжиною 8—20 см. Марлю над валиками складають і обшивають великими стібками з усіх боків, щоб вони не зміщувалися. Пов"язку накладають на голову потерпілого і притримують на чолі. Позаду на пов"язці ножицями у вертикальному напрямку роблять два прорізи довжиною 6—7 см, які повинні закінчуватися нижче від зовнішнього потиличного випину. Крізь ці прорізи проводять кінці пов"язки і зав"язують їх на чолі. Наступним етапом проводять марлеві лямки для тримання гумових петель. Беруть два відрізки марлевої турунди шириною 1 см, довжиною 20 см кожна. Крізь марлю над одним із валиків (відступивши від його краю на 2—3 см) проходять (проколюють) пінцетом згори вниз, захоплюють кінець турунди і виводять її догори. Відступивши 3—4 см від місця проведення першого кінця турунди, через такий же прокол протягують догори другий кінець турунди. Два кінці турунди, що вільно звисають над валиками, служать тримачами гумових кілець, до яких підвішують індивідуальну підборідну прашу. Пращу виготовляють із гіпсової лонгети.