Рухомість зубів. Апаратурні способи визначення.

Рухомість зубів. Апаратурні способи визначення.

Для визначення ступеня рухомості зубів, вираженого в міліметрах, запропоновано спеціальні прилади. Простий за будовою прилад Свракова та Атанасової. До корпуса мікрометра для вимірювання товщини металевих пластинок припаяно два опорні крила, за допомогою яких прилад фіксується на сусідніх зубах, а до стержня мікрометра, що рухається, припаяна тонка кругла пластинка для опори на обстежуваному зубі. Поворотом гвинта мікрометра приводять його в дотичність із зубом і тиснуть на зуб до появи легкого больового відчуття. Даним приладом визначається рухомість зубів у горизонтальному напрямку з точністю до однієї десятої міліметра.
.
Автори розрізняють три ступені рухомості зуба: І ступінь — до 1мм; II ступінь — до 2 мм; III ступінь — до 3 мм. Дані про рухомість зуба (ступінь і напрямок) іаносять в одонтопародонтограму. З науковою метою використовують спеціальні прилади, що дозволяють визначити рухомість з точністю до сотої долі міліметра (пародонтометри).
Нині є сучасні апарати типу періотесту. Об"єктивне уявлення про функцію пародонта можна отримати з допомогою апарата "Періотест". Патологічні відхилення у тканинах пародонта (рухомість зуба) реєструються з великою точністю у кількісній оцінці, і особливо важливо, що ці зміни можуть бути ще не виражені на рентгенограмі. Отримані дані про рухомість зубів виражають в коефіцієнтах, а саме: від — 8 до +9 — клінічно здоровий зуб; І ступінь патологічної рухомості — від + 10 до 19; II ступінь патологічної рухомості — від + 20 до 29; III ступінь патологічної рухомості — від + 30 до 50.