Коли дефект нижньої щелепи не більше ніж 1 см і є зуби на обох уламках, виготовляють мостоподібний протез на спаяних (по 2-3) з обох його боків коронках (вид шини). В інших випадках (дефект кістки більший ніж 1 см, недостатня стійкість і кількість опорних зубів тощо) застосовують незнімний замісний шарнірний протез.
Шарніри Коппа на коронках або штучних металевих зубах. Над несправжнім суглобом розміщують рухому пластинку на штифтах, забезпечуючи рухомість уламків у вертикальному напрямку. У разі розміщення пластинки зі штифтом на одному боці, а прорізу для штифта — на другому рухомість буде у вертикальному і горизонтальному напрямках.
Трубка на одному боці, а ромбоподібний стержень, що входить у трубку, — на другому боці забезпечують рухомість уламків у горизонтальному напрямку та поворот ліворуч і праворуч.
Протез знімний шарнірний Оксмана. На опорні зуби уламків щелепи готують металеві штамповані коронки, припасовують їх у роті, знімають відбиток, відливають модель з коронками, моделюють проміжну частину протеза з воску. Далі виготовляють два шарніри. У середину гільзи з нержавіючої сталі діаметром 2,5-3 мм впаюють стержні завдовжки 3-4 мм, діаметром 0,8-1 мм і зішліфовують частину бічної стінки, повернутої до несправжнього суглоба. Вигинають рухому частину шарніра — стержень з двома кільцями на кінцях з ортопедичного дроту діаметром 0,6-0,7 мм, завдовжки 7 мм — між кільцями. У воскову проміжну частину вплавляють гільзи шарніра на відстані 3 мм по обидва боки розрізу над несправжнім суглобом. Замінюють віск металом, розміщують відлиті частини протеза на моделі, фіксують до коронок липким воском, установлюють у гільзи, надягаючи кільця на штифти, рухому частину шарніра. Вирізають з нержавіючої сталі завтовшки 0,2 мм захисну пластину шарніра завдовжки 1,5 см і закріплюють її липким воском з одного боку. Спаюють проміжні частини протеза і захисну пластину з коронками, обробляють, шліфують, полірують. Лікар фіксує протез на опорних зубах цементом.
Іншими методами лікування несправжніх суглобів є використання односуглобових знімних протезів, двосуглобових знімних протезів, знімного шарнірного протеза Б.Р. Вайнштейна, знімних шарнірних протезів за Є.І. Гавриловим. Ю.В. Курляндський рекомендував у разі несправжнього суглоба застосовувати кульково-амортизаційний кламер для фіксації знімного пластинкового протеза до опорного зуба на малому уламку. Опорний зуб покривають коронкою з напівкулястими заглибинами на ротовій і вестибулярній поверхнях. У базис протеза вварюють двоплечий кламер з кульками на кінцях, трохи меншими, ніж заглибини в коронці. Шарнірна фіксація кламера до коронки захищає опорний зуб від розхитування під час жування.
Неправильне зрощення уламків щелеп зі зміщенням виникає за умови невчасно наданої спеціалізованої допомоги, неправильного лікування і супроводжується порушенням змикання зубних рядів (прикусу) і жування, а за наявності супутніх рубцевих змін м"яких тканин — ковтання, мовлення, дихання. Неправильно зрощені уламки щелеп можуть бути зміщені у вертикальному, сагітальному і трансверзальному напрямках, іноді в 2-3 напрямках одночасно. При цьому застосовують хірургічне лікування — остеотомію з репозицією уламків, кістковою пластикою і наступним застосуванням фіксувальних ортопедичних апаратів на період, який потрібний для зростання кісткових уламків. Коли неможливо застосувати хірургічне лікування, тоді досягнення нормальної оклюзії здійснюють шляхом ортодонтичного лікування — переміщення зубів. Застосовують апарати з площадками, що підвищують прикус, а також механічні знімні і незнімні апарати. Ортопедичне лікування — зішліфовування зубів, що випинаються, протезування знімними і незнімними протезами, які підвищують прикус.
Незнімні металеві протези та незнімні пластмасові протези, капа Ревзіна