Обстеження скронево-нижньощелепних суглобів.

Обстеження скронево-нижньощелепних суглобів.

Для обстеження використовують такі методики: огляд, пальпацію, аускультацію, рентгенографічні методи, метод артрографії, а також методи дослідження кровообігу в суглобі.
.
Огляд. До основних скарг у разі захворювання суглобів відносять: припухлість у ділянці суглоба, ускладнене відкривання чи закривання рота, біль, клацання, хрускіт при цьому; головний біль, зниження слуху, закладання вух, печію язика і слизової оболонки рота, сухість у роті. У таких хворих можуть бути явища бруксоманії (нападоподібний скрегіт зубами під час неспання), а під час опитування хворий говорить про явища бруксизму (скрегіт зубами під час сну), на що лікарю слід звернути увагу.
Під час огляду шкірних покривів у ділянці суглобів можна помітити наявність припухлості, рідше — почервоніння. Потім проводять пальпацію суглобів, пальпаторне дослідження амплітуди рухів суглобової головки, пальпацію жувальних, під"язикових м"язів, місць виходу гілок трійчастого нерва із кісткових каналів, аускультацію та аналіз суглобового шуму, характер рухів нижньої щелепи. Складають план обстеження хворого із застосуванням спеціальних лабораторних та інструментальних методів.
Пальпація та аускультація. Пальпацію суглобів проводять через шкіру, розмістивши вказівні пальці обох рук на передній поверхні козелка вуха. Хворого просять повільно відкривати рот і пальпаторно визначають задню поверхню суглобової головки, позакапсулярну ділянку і задню зону суглобової щілини. Переміщуючи пальці допереду і натискаючи на проекцію суглобової щілини, а потім — на проекцію суглобової головки, визначають больові точки. Проводять пальпацію за умови зімкнутих зубних рядів, у момент відкривання рота і за умови широко відкритого рота, так як під час незначного натискання біль може виникати не лише у спокої, але й під час відкривання рота. Ураховуючи момент виникнення болю і топографію больової зони, топографо-анатомічні особливості взаємовідношень елементів суглоба під час рухів щелепи, можна визначити причину болючості. Аналогічно можна визначити і причину виникнення шуму, хрусту, клацання в суглобах, оскільки вони легко виявляються під час пальпації.
Ефективною є аускультація за допомогою фонендоскопа. Звук тертя і крепітації у суглобі може бути пов"язаний зі змінами хрящових поверхонь, порушенням виділення синовіальної рідини. Клацання, хрускіт у момент відкривання рота найчастіше зумовлені зниженням оклюзійної висоти і дистальним зміщенням нижньої щелепи, а відповідно, і суглобових головок, тому під час відкривання рота головка повинна долати перешкоду у вигляді заднього полюса диска. Клацання, біль у кінці відкривання і на початку закривання рота свідчать про послаблення зв"язкового апарату, гіпертонус зовнішнього крилоподібного м"яза, підвивих. Крепітація, хрусткіт і біль під час різних рухів — симптоми дегенеративних змін у сугловому диску.
Пальпаторно визначають амплітуду і характер зміщення головки. Для цього вказівний палець розміщують на проекції головки нижньої щелепи, а потім уводять мізинець у зовнішній слуховий хід. Поступово переміщуючи палець допереду без тиску, а тільки дотикаючись до шкірного покриву, можна визначити шлях і напрямок зміщення головки. Під час пальпації передньої стінки слухового ходу можна встановити межу зміщення суглобової головки дозаду і донизу (догори), а також визначити появу болючості у задньому полюсі суглоба, де розміщені судини і нерви, суглобова капсула. За будь-якого ступеня вираженості болю, а також за наявності шуму, тертя, клацання і хрускоту необхідно провести додаткові дослідження (рентгенографія, реографія, артрографія).

Продолжение здесь