Обстеження щелепних кісток.

Обстеження щелепних кісток.

Кісткову основу протезного ложа досліджують, оглядаючи і пальпуючи слизову оболонку ротової порожнини. Визначають межі кісткових утворів, таких, як внутрішня і зовнішня косі лінії, топографію під"язикової ямки, підборідної ості, місце прикріплення м"язів.
.
За відсутності зубів розміщення цих утворень слід співставити з центром коміркового відростка чи частини щелепи і з топографією перехідної складки слизової оболонки. Оцінці піддягають висота тіла щелепи, особливо у людей, які втратили всі зуби, визначають вираженість коміркових підвищень у комірковій частині тіла щелепи. У низці випадків пальпаторно можна визначити наявність кісткового випину з язикового боку правої і лівої половин щелепи. Розміщуються ці випини в ділянці ікол і премолярів, мають різні розміри і суттєво ускладнюють використання знімних протезів.
На верхній щелепі пальпаторному дослідженню обов"язково підлягають зони серединного піднебінного шва на предмет визначення величини і меж піднебінного валика, а також виличний відросток верхньої щелепи. Між нижнім краєм виличного відростка і коміркою першого великого корінного зуба знаходиться вилично-комірковий гребінь, що переходить у виличну дугу. Топографію вилично-коміркового гребеня слід співставити з топографією перехідної складки. У разі виготовлення протеза, коли його край дотикається до гребеня, на слизовій оболонці виникають декубітальні виразки.
Пальпуючи беззубі ділянки коміркового відростка, можна визначити гострі кісткові випини, що утворилися після видалення зубів. Ці випини болючі, а слизова оболонка, що їх покриває, стоншена й ішемічна. Рівень атрофії кісткової тканини коміркового відростка, характер і рівномірність зникнення кісткової тканини щелеп визначають різними методами, які покладені в основу класифікацій типів щелеп (коміркових відростків) у разі втрати зубів.