Для фіксації часткових знімних протезів використовують явища адгезії, анатомічної ретенції, але основними засобами є механічні утримувальні пристосування (кламери), конструкції яких дуже різноманітні. Фіксація часткового знімного протеза розглядається як складне біомеханічне завдання, адже необхідно не тільки забезпечити стійкість протеза, але й, застосовуючи ті або інші кламерні системи фіксації, запобігти різкому функціональному перевантаженню опорних зубів, а також беззубого коміркового відростка чи частини. Знання методів фіксації як повних, так і часткових знімних протезів складає спеціальну галузь клініки ортопедичного стоматології — вчення про фіксацію протезів.
Фіксатори непрямі. Це різного роду оклюзійні накладки, неперервні кламери, відростки базисів та інші пристосування, що запобігають перевертанню кінцевих сідел бюгельних (дугових) протезів. їх застосовують у разі протезування дуговими протезами з кінцевими сідлами за відсутності у хворих доброї анатомічної ретенції та виникнення небезпеки відвисання краю верхнього сідла.
Фіксатори прямі. До фіксаторів прямої дії відносять різні кламерні системи, які забезпечують фіксацію протеза безпосередньою ретенцією.