.
Через 2-3 тиж спостереження за хворим знову підвищують прикус на зубах за допомогою самотвердіючої пластмаси чи нашарування воску з наступною його заміною на пластмасу. Так повторюють доти, доки оклюзійна поверхня не буде виправлена і стане можливим раціональне протезування.
Знімний накушувальний протез може бути використаний за наявності включених і кінцевих дефектів, для вправлення як одного, так і кількох зубів. Вкорочення одного чи двох видовжених зубів можливе шляхом використання незнімного (мостоподібного) накушувального протеза. На відміну від звичайних мостоподібних протезів опорні зуби для накушувальних протезів не препарують і краї коронок не просувають під ясна.
На тривалість виправлення оклюзійної поверхні зубних рядів впливає багато -іинників, зокрема, ступінь переміщення зубів, що порушують оклюзійну поверхню, їх кількість, розміщення на верхній чи нижній щелепі, стан пародонта і, нарешті, вік і загальний стан хворого. У зв"язку з цим терміни такого лікування можуть бути різними. За даними М.І. Карпенка, виправлення оклюзійної поверхні на верхній щелепі триває в середньому 4—6 міс, а на нижній — 10—12 міс.
Ортодонтичний метод виправлення порушень оклюзійної поверхні доцільний у тих випадках, коли зуби переміщуються разом з комірковим відростком чи -тстиною. Протипоказання: руйнування коронок зубів карієсом, захворювання лародонта, атрофія комірок зубів, у разі якої оголюються їх корені, особливо піднебінні. Сюди ж слід віднести захворювання нервової і серцево-судинної системи, похилий вік хворого. Чим молодший вік хворого, тим швидше відбувається перебудова коміркового відростка чи частини навколо зубів, що змістилися під впливом підвищеного навантаження.
У разі виправлення оклюзійних взаємовідношень у людей старшого віку прогноз вияснюється у перші 2 міс лікування. Якщо за цей час не вдасться досягти хоча б незначного результату, слід застосовувати більш радикальний метод.