Штифтові зуби отримали свою назву від способу фіксації у каналі зуба шляхом уведення у нього металевого стержня. Штифтові зуби складаються зі штифта, який входить у канал кореня, та штучної коронки зуба. Показаннями до застосування штифтових зубів є повне руйнування коронки зуба з добре збереженими та стійкими коренями. Матеріалами для штифтових зубів служать сплави золота, нержавіючої сталі, срібла. Штучні коронки в таких конструкціях можуть бути пластмасові, комбіновані, фарфорові. Штифтові конструкції широко використовувалися у середині XX ст. Нині у зв"язку з великим відсотком ускладнень відданих конструкцій вони не використовуються. На заміну їм прийшли сучасні технології індивідуального виготовлення суцільнолитих куксових вкладок.