Ейхнер, пропонуючи свою класифікацію, виходив з принципу, який стверджує, що в зубному ряді є чотири захисні зони: премоляри і моляри з правого і лівого боку, які утримують міжкоміркову висоту. Залежно від кількості збережених захисних зон автор ділить зубні ряди на три групи: А, В, С. До першої (А) належать зубні ряди, що мають антагоністів у всіх чотирьох захисних зонах, до другої (В) — зубні ряди, що частково втратили захисні зони, до третьої (С) — зубні ряди, що втратили антагоністів.