Б.Н. Бинін і А.І. Бетельман вважали, що всі корені, крім тих, які можуть бути використані для штифтового протезування, підлягають видаленню. На їх думку, корені, що висуваються із комірок, змінюють форму протезного ложа, відповідно до якого був виготовлений протез. Крім того, базис протеза, що покриває корінь, може балансувати і ламатися, ясна навколо кореня защемлюватися між двома твердими тілами — коренем і протезом. Отже, користь від таких коренів сумнівна, а шкода очевидна.

З теоретичної точки зору пропозиція залишати корені зубів під базисом протеза має свої позитивні сторони, оскільки відбувається передача жувального тиску не тільки на слизову оболонку, але й на корені. Останні отримують вертикальне навантаження і таким чином розвантажують слизову оболонку. Водночас наявність коренів запобігає атрофії коміркового відростка чи частини, зберігаються міостатичні рефлекси.

Нині спостерігається зацікавленість покривними протезами, що зумовлена необхідністю зберігати корені з метою отримання вищого функціонального ефекту від протеза.

В основу назви протезів покладено ознаку, яка відрізняє їх від інших видів протезів, — перекриття коренів, що залишилися, базисом протеза. Нині існують такі варіанти взаємовідношень кореня і протеза:.

— корінь зішліфований до ясен, дещо випинається над ними у вигляді сфери;.

— телескопічна система, тобто кукса зуба, покривається штампованим ковпачком, а зовнішня коронка — в базисі протеза;.

— кнопковий — патриця — в корені, матриця — в базисі;.

— до двох коренів прикріплена балка, а в базисі розміщена гільза (контр-бапка);.

— у корені і в базисі укріплені магнітні елементи;.

— корінь зішліфований нижче від рівня ясен і за допомогою спеціальної хірургічної операції ушивається під окістя, а базис опирається на слизову оболонку коміркового відростка чи частини.

Переваги: збереження кореня у комірці затримує атрофію, атрофія сповільнюється унаслідок розподілу жувального навантаження на корінь; рецепторний апарат періодонта коренів, що залишилися, забезпечує кращу тактильну чутливість; покращується фіксація і стабілізація протеза; пом"якшується психологічна проблема адаптації.

У разі даного протезування важливим є уникнення травмування крайового пародонта. Це досягається спеціальними засобами:.

— зняттям комбінованого відбитка, тобто з розвантаженням у ділянці маргінального пародонта;.

— на виготовленому покривному протезі бором створюють канавку згідно з маргінальним пародонтом опорного кореня.

Протипоказанням до виготовлення покривного протеза є такі клінічні випадки, коли збережений корінь може бути джерелом фокальної інфекції.

Elbrecht (1950) запропонував залишати лише запломбований корінь на рівні ясен. Після розширення каналу і надання йому лійкоподібної форми заповнюють цю порожнину литою вкладкою чи пломбою. Таким чином, корінь не отримує навантаження під час бічних зміщень протеза, а тільки у разі його вертикального занурення. Це навантаження збігається з довгою віссю кореня і є найсприятливішим для тканин пародонта. Така підготовка зуба включає корені з систему опорних елементів, що запобігає нетиповому навантаженню на слизову оболонку коміркового відростка чи частини.