3.
Провести рентгенологічне дослідження щелеп і зубів.
4.
Електроодонтометричне дослідження, яке проводять та оцінюють разом з результатами інших методів дослідження. Електроодонтодіагностика дозволяє: віддиференціювати підвищену чутливість відпрепарованих зубів від обмеженого і дифузного пульпіту; зробити висновок про стан нервових елементів зуба в разі пародонтиту, пародонтозу.
Депульпування є крайнім заходом, який слід провести за наявності таких показань:.
1.
У разі необхідності зішліфування значного шару твердих тканин зуба під час підготовки його під напівкоронки, вкладки, пластмасову чи фарфорову коронки, якщо рентгенографічно визначається широка порожнина зуба.
2.
За необхідності значного вкорочення коронки зуба, що порушує оклюзійну поверхню, коли немає показань до апаратурно-хірургічного методу лікування, а вивчення рентгенограми зуба і діагностичних моделей вказує на необхідність його депульпування.
3.
Перед шинуванням фронтальних зубів, у разі пародонтиту, коли після вивчення діагностичних моделей і рентгенограми показано значне зменшення клінічних коронок зубів, що неможливо без попереднього їх вкорочення навіть під знеболюванням.
4.
У разі патологічної стертості III ступеня, коли є зниження коронкової частини зубів на 2/3 і більше, що не компенсується перебудовою коміркового відростка чи частини, а на рентгенограмі порожнина зуба і кореневі канали не повністю облітеровані, показано попереднє депульпування для виготовлення суцільнолитих куксових конструкцій.
5.
У разі виникнення після препарування зубів стійкої гіперестезії, що не зникає після багаторазово проведеного лікування (електрофорез із сріблом) чи в разі оголення пульпи.
6.
Депульпування зубів, нахилених у бік дефекту і визначених як опори для мостоподібних і бюгельних протезів, залежить від величини нахилу.
7.
Показання до попереднього депульпування зубів з метою протезування розширюються залежно від ступеня оголення їх коренів. Зуби, що покриваються звичайними металевими штампованими коронками, підлягають депульпуванню за такого оголення коренів:.
центральні різці верхньої щелепи — на 9—10 мм;.
центральні різці нижньої щелепи — на 7—8 мм;.
бічні різці нижньої щелепи — на 8—9 мм;.
бічні різці верхньої щелепи — на 7—8 мм;.
ікла верхньої щелепи — на 10—11 мм;.
ікла нижньої щелепи — на 11 — 12 мм;.
перші і другі премоляри верхньої і нижньої щелеп — на 10 мм.
Під час препарування зубів під коронки для виключення ускладнень з боку пульпи необхідно дотримуватися зон безпеки і брати до уваги товщину шару дентину, що залишився. На всіх стінках порожнини вона повинна після препарування становити 0,6—0,7 мм.
Абсолютними протипоказаннями до депульпування є:.
— гіпертонічна хвороба III стадії (під час кризу);.
— інфаркт міокарда протягом 6—12 міс після його виникнення;.
— зведення щелеп (різного характеру);.
— мікростомія різного генезу (рубці після опіку, травми тощо);.
— епілептичний статус;.
— неповноцінність психіки хворого (олігофренія тощо), що ускладнює контакт з ним.