Слово "корозія" походить від латинського corrosio — роз"їдання, руйнування твердих тіл, зумовлене хімічними та електрохімічними процесами, які розвиваються на поверхні тіла під час його взаємодії із зовнішнім середовищем. Хімічна корозія розвивається в агресивних середовищах, які не проводять електричний струм, наприклад газах, за умови високих температур, у багатьох органічних речовинах (нафта, бензин). Цей процес є хімічною взаємодією металу з агресивними складовими середовищ. Так, залізо під час нагрівання з"єднується з киснем повітря з утворенням оксидів (окалини). Корозія металів під час взаємодії їх з газами за умови високих температур називається газовою корозією. Якщо окисна плівка, що утворюється на поверхні металу, буде міцна, без nop, щільно з"єднана з металом, то вона протидіє дифузії активних молекул газу (наприклад, кисню повітря) до металу, і швидкість газової корозії із ростом плівки знижується. Окисна плівка захищає поверхню металу, якщо вона суцільна, міцна і нерозчинна у середовищі. Низку металів можна захистити обробкою їх певними реагентами, наприклад, алюміній, залізо, хром — азотною кислотою. Газова корозія спостерігається у зубопротезуванні в основному під час виготовлення і направки протезів. Повнішу інформацію про види корозії (див. с. 93).