Калібрування золотого диска краще починати на апараті Шарпа. Протягнувши трьома-чотирма пуансонами, слід переходити на апарат Самсона. Підбір гільзи під час її калібрування проводять на гіпсовому стовпчику, а не на металевому штампі. Гільзу припасовують дещо вільніше, ніж стальну. Перед початком калібрування і після припасування гільзу захоплюють пінцетом і нагрівають над полум"ям горілки до почервоніння. Попереднє штампування проводять роговим чи мідним молоточком. Після попереднього штампування відбілюють, підрізають по межах ножицями, термічно обробляють і, примірявши на перший штамп, проводять штампування в апараті ММСІ. Штамп з коронкою розплавляють над полум"ям. Коронку звільняють від залишків та нальоту легкоплавкого сплаву і знову відбілюють.

Тримаючи коронку пінцетом за край, всередину її насипають буру, останню розплавляють, кладуть на неї небагато золотого припою й обережно розплавляють його. Розігріту коронку занурюють у соляну кислоту для відбілювання. Промивають у воді і передають у клініку.

Для виготовлення коронок використовують золотий сплав 900-ї проби, як припій — золотий сплав 750-ї проби з додаванням 5—10 % кадмію.

Робота із золотими сплавами вимагає від зубного техніка особливої зібраності та акуратності. Для роботи із золотими сплавами зуботехнічна лабораторія повинна мати дозвіл апробірної палати. Після перевірки в клініці коронку шліфують і полірують. Готову роботу зважують у присутності пацієнта та передають лікарю.