— може бути опорним елементом незнімних та знімних протезів;.

— дозволяє зберегти і відновити більшість коренів зубів, як однокореневих, так і багатокореневих.

Підготовка кореня зуба до моделювання. Придатність кореня зуба для виготовлення куксової конструкції визначають, грунтуючись на клінічній картині, рентгенограмах та діагностичних моделях. Корінь повинен випинатися над яснами на 1—2 мм. Після видалення розм"якшеного дентину корінь проходять на 2/3 його довжини, розширюють від 1 до 3 мм залежно від групи зубів і рівня розміщення.

Коронкову частину кукси формують відповідно до виду покривної конструкції. Під час підготовки конструкції під металопластмасову чи металокерамічну коронки на штучній куксі зуба формують уступ. Співвідношення кореневої частини куксової вкладки до коронкової як 3:1. Відхилення коронкової частини кукси зуба по відношенню до осі зуба не повинно перевищувати 15°.

Моделювання куксових вкладок. Як і в разі моделювання звичайних вкладок, моделюючи куксові вкладки, використовують два методи: прямий і непрямий. Найпоширенішим є прямий метод виготовлення.

Розігрівають віск "Лавакс", надаючи йому форми списа. Підготовлену таким чином паличку воску вводять у канал зуба. За необхідності у товщу воску до упору вводять розігрітий дріт завтовшки 0,2—0,3 мм. Виводять композицію разом із дротом. Дріт сприятиме максимальному проходженню воску по каналу та уникненню деформації під час виведення з каналу. Наступним етапом є моделювання коронкової частини куксової вкладки. Формують її контактну, вестибулярну, оральну поверхні та оклюзійну поверхню чи різальний край згідно зі співвідношенням з антагоністами. Змодельовану куксову вкладку віддають у лабораторію для відливання з металу.

Крім воску "Лавакс" для моделювання використовують самотвердіючу пластмасу.