Перший метод. Гіпсову модель препарованого зуба покривають двома шарами компенсаційного лаку. Потім починають виготовлення пластмасових ковпачків на культю зуба, щоб уникнути деформації воскової моделі каркаса. Перший ковпачок товщиною 0,1 мм частково компенсує об"ємну усадку металу, його підрізають на 2—3 мм вище від уступу зуба на гіпсовій моделі. Другий ковпачок товщиною 0,6 мм підвищує чистоту виробу, що відпивається, надає восковій моделі жорсткості та зменшує можливість її деформації. Ковпачок підрізають на 0,5—1 мм вище від уступу, контролюючи довжину підрізання на гіпсовій моделі зуба. Потім обидва ковпачки встановлюють на гіпсову модель зуба і моделюють каркас коронки воском "Модевакс". Восковий каркас складається із трьох видів воску: червоного (низької твердості) — для моделювання пришийкової ділянки коронки; зеленого (твердого) — для моделювання решти каркаса коронки; синього (середньої твердості) — для моделювання проміжної частини, коли виготовляють мостоподібний протез. Пришийкову ділянку кукси відновлюють червоним воском на рівні з уступом, а зеленим створюють анатомічну форму коронки з урахуванням товщини майбутнього облицювання. Середня товщина відмодельованих коронок повинна становити 0,4—0,5мм. Відстань від поверхні відмодельованої воскової композиції каркаса до зубів-антагоністів повинна бути не більшою ніж 2 мм.
Другий метод. Ковпачок може бути повністю змодельований з воску за наступною методикою. Після покриття культі зуба на гіпсовій моделі двома шарами компенсаційного лаку її покривають тонким шаром вазеліну і кілька разів занурюють у розплавлений моделювальний віск у спеціальній посудині. Віск нашаровують до отримання необхідної товщини так, щоб він повністю покривав культю разом з уступом. Корекція товщини і форми воскового ковпачка здійснюється шляхом нашарування чи зняття воску спеціальним моделювальним інструментом.
Особливістю моделювання воскового ковпачка у разі виготовлення суцільнолитих металопластмасових конструкцій є покриття вестибулярної поверхні його клеєм та встановлення ретенційних намистин (бісер). Намистини залежно від величини та кількості розміщують з інтервалом 0,5 мм одна від одної, рівномірно по всій площині, уникаючи їх дотикання. Намистини на восковий ковпачок можна наносити і хаотично.