Сепарація є невід"ємною процедурою під час підготовки зуба до покриття будь-якою незнімною ортопедичною конструкцією. Сепарація полягає у відокремленні зуба від поряд розміщеного. Щоб не ушкодити прилеглий зуб, сепарацію проводять однобічним сепараційним диском. У разі покриття коронками прилеглих зубів можна користуватися двобічним сепараційним диском. Дана процедура потребує особливої тактики проведення. Рука лікаря, що утримує наконечник бормашини з абразивним інструментом, повинна бути стійкою. Для цього наконечник тримають у правій руці трьома пальцями, як під час написання пером, а четвертим і п"ятим пальцями спираються на зуби чи підборіддя. Лівою рукою лікар тримає ротове дзеркало, відсовуючи ним м"які тканини щік, губ, язик чи інші тканини дна ротової порожнини, запобігаючи таким чином їх ушкодженню.
Сепарацію проводять, досягаючи паралельності апроксимальних поверхонь. Гострі кути, що утворюються між щічною, язиковою та апроксимальними поверхнями, згладжують фасонними головками. Розрізняють сепарацію фізіологічну і механічну. Фізіологічну здійснюють шляхом уведення сепараційних ниток, дерев"яних клинів на 12—24 год у разі виготовлення ортодонтичних кострукцій.
Механічна сепарація — це власне сепарація у разі виготовлення незнімних конструкцій. Основною помилкою під час проведення сепарації є формування помилкового уступу неправильної форми на апроксимальних поверхнях зуба як наслідок невідповідності пришийкової частини штучної коронки та відповідної частини кукси зуба.