На нижній щелепі проміжна частина дотичної форми виготовляється лише у фронтальній ділянці. Сідлоподібне розміщення тіла мостоподібного протеза на нижній щелепі використовують у разі виготовлення металокерамічних протезів.
Моделювання проміжної частини починають із заповнення проміжку між коронками восковим валиком, виготовленим із пластинки моделювального воску. Валик повинен бути дещо вищим і ширшим від опорних коронок. Розмістивши валик, змикають моделі, завдяки чому на валику отримується відбиток зубівзнтагоністів. Із валика шпателем моделюють зуби. Формують валик так, щоб ширина його відповідала ширині сусідніх зубів. Потім його розтягують відповідно до кількості зубів, що відсутні, і розпочинають моделювання кожного зуба, надаючи йому анатомічної форми. У фронтальній групі зубів моделюють вестибулярну поверхню, різальний край та оральну поверхню. У бічній групі зубів моделюють вестибулярну та жувальні поверхні. З орального боку різкого розмежування у переходах від одного жувального зуба до іншого не роблять, щоб уникнути травмування слизової оболонки язика.
Змоделювавши таким чином проміжну частину, воскову композицію знімають з моделі і зрізають надлишки воску з боку слизової оболонки.
Мостоподібні протези з фасетками відрізняються від протезів з литою проміжною частиною, та металевими штучними зубами, що зумовлює відмінності в їх виготовленні (див. "с. 147).