ДОВІДНИК З ОРТОПЕДИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ

Уступ. Види уступів у разі естетичних видів конструкцій.

Уступ. Види уступів у разі естетичних видів конструкцій.

Уступ — це заглиблення у твердих тканинах зуба під кутом у ділянці ясенного краю на віддалі від нього 0,5—1 мм. Формування його має два етапи: попереднє та завершальне. Ці етапи однакові як для виготовлення металокерамічних, металопластмасових конструкцій, так фарфорових коронок. Власне формування уступу починають зі зпрепарування твердих тканин зуба алмазним бором, оберненим конусом на глибину до 1 мм. Далі зішліфовують тверді тканини зуба по всій поверхні до дна борозни. Завершальне формування уступу проводять під час кінцевого препарування зуба турбінною бормашиною за допомогою циліндричного бора з алмазним покриттям. Згладжують перехідні поверхні, де розміщений уступ (з апроксимальних поверхонь на вестибулярну і оральну), за необхідності розширяють його. Добиваються рівномірного розміщення уступу під кутом 135° на необхідному рівні по всьому периметру зуба. Завершують обробку уступу за допомогою торцевого бора. Підбирають бор відповідного розміру (за шириною уступу) і, працюючи на невеликих обертах, почергово (за годинниковою стрілкою і проти) по всій поверхні уступу згладжують його, усувають нерівності.
Препарування зубів із створенням уступу є цілком доречним, адже товщина металокерамічної коронки з шаром цементу становить близько 2 мм. Оскільки переважає під"ясенне розміщення краю опорних коронок, то фіксація такої коронки спричинить гінгівіт та наступний перехід до запального процесу у глибинні відділи пародонта, якщо ж пародонт уражений деструктивними змінами — до його загострення та оголення ясен.
Якщо край металокерамічної коронки буде розміщуватися на рівні ясен, то її товщина ускладнюватиме хворому дотримання гігієни ротової порожнини і в ясенній борозні (кишені) буде акумуляція зубної бляшки. Край металокерамічної коронки, розміщений на рівні з ясенним гребенем, не буде відповідати естетичним вимогам.
Тому створення уступу є необхідним як для збереження тканин крайового пародонта, так і для дотримання естетичних норм. Найдоцільнішим є створення уступу на глибину, що відповідає товщині краю майбутньої коронки.
Розрізняють такі види уступів: під кутом 90°, під кутом 135°, під кутом 90° зі скосом 45°, жолобкоподібний уступ, символ уступу (у разі створення "гірлянди"). Найдоцільнішим є уступ під кутом 135°. Форма і ширина уступу залежать від конструювання опорної коронки. Хоча і рекомендують дотримуватися циркулярного розміщення уступу, але в низці конструкцій розміщують уступ на вестибулярній та апроксимальних поверхнях. Розміщення уступу на рівні ясен чи під яснами є питанням дискусійним і вирішується індивідуально. У пацієнтів з широкою усмішкою і видимими приясенними ділянками розміщення уступу на фронтальних зубах може бути під"ясенним. У таких випадках препарування зубів на вестибулярній поверхні і в ділянках переходу її на апроксимальні поверхні уступу, а відповідно і край коронки, допускається формувати під яснами, але не більше ніж на 1/2 глибини ясенної борозни (кишені). Слід проводити попереднє вимірювання глибини ясенної борозни (кишені) градуйованим зондом.
По можливості слід обмежити під"ясенне розміщення краю естетичних конструкцій, використовуючи у деяких випадках керамічну масу для уступу. Спеціальні керамічні маси для уступу дозволяють отримати металокерамічний протез, який повністю відповідає естетичним вимогам незалежно від рівня краю коронок.