Загальною умовою до матеріалу, з якого виготовляють вогнетривку модель, є його здатність у процесі нагрівання розширюватися на величину усадки сплаву, а потім під час охолодження стискатися до попередніх розмірів. До таких матеріалів відносять кварц, пластифікований етил-силікатом.
Серед перших мас для виготовлення вогнетривких моделей відомі такі: "Кристосил", "Силамін", "Кристосил-2". Використовують формувальну масу "Силамін" наступним чином: порошок ретельно перемішують у банці, де він зберігається, і насипають у гумову чашку із розрахунку: маса сухої гіпсової моделі помножена на 1,7. До порошку необхідної кількості відповідно до інструкції додають 14 мл води. Шпателем ретельно перемішують порошок з водою до повного зволоження протягом 1 хв. На вібростолик кладуть кювету з відбитком і заповнюють його невеликими порціями маси. Вологий порошок перетворюється на пасту, яка заповнює усі щілини відбитка.
Заповнення форми триває 2—3 хв, а потім форму залишають на вібростолику ше на 4—6 хв. З метою ущільнення моделі й розширення її модель під час затвердіння повинна бути в умовах вакууму.
Через 10—12 хв після початку замішування маси, коли з поверхні моделі зникне вологий блиск, обережно знімають конус і залишають форму на столі на 43—45 хв — до повного затвердіння. Час від початку замішування до повного затвердіння становить 55—60 хв. Модель з відбитком виймають із кювети й обережно розрізують ножем гідроколоїдну масу, уникаючи пошкодження моделі, звільняють її від відбитка. Висушують на повітрі 15—20 хв, а потім у сухожаровій шафі за температури 180—200 °С протягом 30 хв. Висушену теплу модель занурюють на 1 хв у віск, нагрітий до температури 150 °С. Залишки воску струшують з моделі та охолоджують її, а потім обмітають м"яким пензликом і розпочинають моделювання каркасу бюгельного протеза. На міцність вогнетривких моделей впливає явище адсорбції геліном рідини із формувальної маси. У такому разі знижується міцність контактного шару моделі. З метою уникнення такого явища дубль відбитка перед отриманням моделі потрібно покривати етилсилікатом, який має гідрофобні властивості. Маси "Силамін", "Кристосил", "Кристосил-2" недостатньо компенсують усадку, вони не дуже міцні навіть після висушивання та закріплення моделей.
Одним із шляхів підвищення точності відливок протезів є зменшення кількості рідини у формувальній масі. Таким вимогам відповідає маса "Бюгеліт", у якій для скріплення використано етилсилікат-50-пексан. Також ця речовина входить до складу формувальної маси, наповнювач якої складається з кварцевого піску різного помелу, запропонованої І.Н. Кривенко, О.М. Марченко та В.П. Панчохою (1965). П.С. Фліс, М.І. Пясецький, С.І. Криштаб (1983) запропонували формувальну масу, яка достатньою мірою компенсує усадку КХС і може бути легко виготовлена в умовах будь-якої зуботехнічної лабораторії. Основними складниками є кварцевий пісок, керамзит, оксид магнію, ацетоновий розчин триетаноламіну, поліетаксилоксан-53, пилоподібний кварц. Маса компенсує усадку сплаву на 1,6—1,8 %, що є достатньо високим показником, порівняно з іншими масами. Отримана модель міцна, має гладеньку поверхню, що забезпечує точність відливання каркасу бюгельного протеза.