Ікло повинно торкатися поверхні скла, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії. Група фронтальних різців та ікла утворюють півколо.
Перший премоляр розмішують так, щоб він торкався поверхні скла тільки щічним горбком, піднебінний відстає від поверхні скла на 1 мм. Другий премоляр торкається поверхені скла обома горбками. Перший моляр торкається поверхні скла тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистальнощічний — на 1,5 мм. Другий моляр розміщують так, що всі його горбки не торкаються поверхні скла, а медіально-щічний горбок знаходиться на рівні дистального щічного горбка першого моляра. Решту зубів ставлять так, щоб вони не доходили до скла на 2,0—2,5 мм. Для забезпечення фіксації протезів під час функціонування обов"язковим є постановка жувальної групи зубів суворо посередині гребеня коміркового відростка чи частини. Цього правила необхідно дотримуватись і в разі постановки нижніх фронтальних різців та жувальних зубів.
Після завершення конструювання штучного зубного ряду верхньої щелепи по ньому проводять постановку штучних зубів нижньої щелепи. Першими ставлять другі премоляри, потім — жувальні зуби і перші премоляри, орієнтуючись за допомогою трикутника Паунда (Paund), в останню чергу проводять постановку фронтальної групи зубів.
Використовуючи постановку штучних зубів за методикою М.Є. Васильєва, отримують на штучних зубних рядах сагітальну та трансверзальну оклюзійні криві, які забезпечують ефективне функціонування повних знімних протезів.