Пружне з"єднання кламера з протезом рекомендують у разі малої кількості зубів з ураженими тканинами пародонта, також наявності стоншеної, мало податливої слизової оболонки коміркових відростків чи частини. Використання пружного з"єднання зменшує навантаження на опорні зуби за рахунок підвищення функціонального навантаження на тканини коміркового відростка чи частини. Навантаження на слизову оболонку передається дещо пізніше, коли вже періодонт опорного зуба перебуває у відповідному напруженні. Пружний відросток виготовляють зі сплавів сталі, золота, діаметр — від 1 до 1,8 мм. Він повинен бути і не надто твердим, і не надто пружним, і в одному і в іншому випадку відросток втрачає свої властивості.

Шарнірне з"єднання — це з"єднання двох тіл, яке допускає у певних межах відповідні регульовані рухи однієї чи двох частин. Найпростішим видом шарніру є шарнірний суглоб циліндричної форми, де рух можливий лише навколо однієї осі. До такого типу належить металевий шарнір Янтцена. Недоліком одношарнірного з"єднання є підвищений тиск базису на дистальну ділянку коміркового відростка, що спричинює запальні процеси з наступною атрофією коміркового відростка чи частини.

Двоосьові шарніри (наприклад, шарнір В.І. Кулаженка) мають дві осі обертання, оскільки в їх конструкції є сполучна планка між кламерами і металевою сіткою базису. Таке шарнірне з"єднання передає жувальний тиск на комірковий відросток чи частину рівномірно всією площею базису.