До етіологічних чинників відносять: поганий гігієнічний догляд за протезами, над- і під"ясенний зубний камінь, широкий чи довгий край штучної коронки, пломби з краями, що нависають, вкладки, відсутність апроксимальних міжзубних контактів, аномалії прикусу, положення форми зубів, неправильно спаяні коронки, неправильно сформовану проміжну частину в мостоподібному протезі, спотворення тканин маргінального пародонта під час зняття відбитка у разі знімного протезування, надмірну корекцію знімного протеза під час його припасування; зруйнування рельєфу слизової оболонки ясенного краю на гіпсовій моделі.

У більшої частини хворих з ортопедичними конструкціями гінгівіт є одним із симптоматичних проявів тих чи інших форм пародонтиту.

Лікування:.

— комплексний підхід до лікування (медикаментозне, ортопедичне, загальносанаційне);.

— ортопедичні методи;.

— повторне протезування з відновленням міжзубних контактів, довжини чи ширини коронки, краю базису, що прилягає до зубів тощо.

Профілактика:.

— своєчасна діагностика і лікування зубощелепних анамалій та деформацій;.

— створення контактних пунктів під час пломбування каріозних порожнин, перевагу слід віддавати вкладкам;.

— застосування литих вкладок у разі лікування пришийкового карієсу;.

— оцінка якості препарування зубів у разі застосування штучних коронок, відновлення анатомічної форми зуба, довжини і ширини коронки;.

— якщо можливо — відмова від застосування коронок з облицюванням за Бєлкіним, з акрилових пластмас;.

— належний рівень гігієни ротової порожнини;.

— зняття відбитків лише після усунення запального процесу в тканинах маргінального пародонта;.

— збільшення використання бюгельних протезів відповідно до медичних показань;.

— дотримання меж пластинкових знімних протезів, ступеня та рівня прилягання їх до твердих тканин, уведення в конструкцію опорно-утримувальних кламерів.