Ортодонтичне лікування у разі захворювань тканин пародонта.

Ортодонтичне лікування у разі захворювань тканин пародонта.

Показаннями до ортодонтичного лікування у разі вогнищевого та генералізованого пародонтиту І і II ступеня є вторинні деформації: треми, діастеми, зумовлені зміщенням зубів; зниження оклюзійної висоти, ускладнене глибоким різцевим перекриттям та дистальним зміщенням нижньої щелепи; зубощелепні аномалії: глибокий прикус, прогенія, які поєднуються із зниженням оклюзійної висоти, глибокий прикус і прогенія, ускладнені вторинною деформацією зубних рядів.
За умови вестибулярного зміщення зубів, за наявності трем і діастем застосовують пластинку з вестибулярною дугою. У разі накладання одного зуба на інший у конструкцію даного апарата вводять пальцеподібні відростки з дроту діаметром 0,4 мм, а в разі супраоклюзійного розміщення зуба — плоску зачіпну петлю. Якщо є часткова втрата зубів, то виготовляють апарат типу знімного пластинкового протеза. У такому разі за допомогою апарата усувають деформацію і дефект зубного ряду, що в більшості випадків рівнозначно усуненню етіологічного чи патогенетичного фактора (функціонального перевантаження). У разі застосування цього лікувального апарата слід пам"ятати, що після його припасування базисна пластинка в ділянці зубів, які переміщуються, не повинна доходити до них з орального боку на таку відстань, на яку необхідно перемістити зуби. Вестибулярна дуга повинна розміщуватися на відстані 1,5— 2 мм від різального краю зубів. За умови слабкого активування дуги шляхом зближення країв петель ефект від лікування настає протягом перших 2—3 тиж. Перевага такого апарата в тому, що після закінчення ортодонтичного лікування до моменту фіксації постійної шини він є ретенційним (утри му вальним).
За наявності зниження оклюзійної висоти і пов"язаної з ним зміни взаємовідношень зубних рядів верхньої та нижньої щелеп необхідно попередньо провести ортодонтичне лікування для перебудови м"язової системи (міостатичного рефлексу). Зниження оклюзійної висоти розвивається у разі:.
1) втрати групи жувальних зубів з обох боків на одній чи обох щелепах за наявності перехресних дефектів;.
2) патологічної стертості жувальних зубів;.
3) часткової втрати зубів, що супроводжується конвергенцією премолярів та молярів, які обмежують дефект зубного ряду. Можливе зниження оклюзійної висоти у разі неправильного виготовлення мостоподібних протезів у ділянці жувальних зубів чи зпрепарування оклюзійних поверхонь, виготовлених із пластмаси.
Усі лікувальні апарати і протези необхідно виготовляти з урахуванням відновлення вихідної центральної оклюзії. З метою відновлення правильних оклюзійних співвідношень, ліквідації наявного глибокого різцевого перекриття і одночасного переміщення зубів застосовують знімну пластинку на верхню щелепу з вестибулярною дугою та похилою площиною. За наявності дефектів зубних рядів слід застосувати знімний протез з вестибулярною дугою і похилою площиною. Щоб запобігти перевантаженню фронтальних зубів нижньої щелепи похилою площиною, можна використовувати шини на ці зуби. У разі дефектів зубного ряду нижньої щелепи застосовують капу-протез, що заміщує дефект і дозволяє відновити правильні оклюзійні співвідношення.