І. Степанов модифікував шину Ванкевича, замінивши піднебінну частину зубо-ясенної пластинки металевою дугою (бюгелем).
Апарат Оксмана — для лікування у разі переломів беззубої нижньої щелепи з дефектом у передньому відділі. Апарат містить знімні опорні площини (пелоти) на ковзаючому шарнірі типу браслетного замка (пенальний тип). Верхня частина шарніра має пази, нижня зроблена у вигляді пружини із зігнутої вдвоє пластинки з нержавіючої сталі завтовшки 0,3—0,4 мм, завдовжки 1,5 см, завширшки 6—8 мм. Опорну частину виготовляють на верхню щелепу у вигляді коронок (за наявності зубів) чи базисної пластинки з кламерами (у разі їх часткової відсутності). Припасовують її в роті і знімають відбиток з верхньої щелепи та відбиток уламків без зубів нижньої щелепи.
Установлюють і фіксують положення центральної оклюзії. Відливають моделі щелеп і гіпсують їх у положенні центральної оклюзії в оклюдаторі. Із воску моделюють опорні площини і готують частини шарніру, що з"єднуються. До опорної частини на поверхні змикання прикріплюють пази (до коронок припаюють, у базис уварюють), а до пелотів приєднують пружини шарнірів. Замінюють віск шаблона апарата на пластмасу, обробляють, полірують. Такий апарат компактний, розбірний, дозволяє легко робити виправлення в пелотах після операції чи виникнення пролежнів.
Шина Порта — двощелепна, виготовляється для лікування переломів щелеп без зубів. Це дві базисні пластинки (верхня та нижня), які жорстко з"єднані прикусними валиками з отвором (2x3 см) у передньому відділі для вживання їжі. Після класичних етапів зняття відбитків, відливання моделей, визначення і фіксації центральної оклюзії, гіпсування в оклюдаторі проводять моделювання воскової репродукції шини суцільним валиком, що з"єднує обидва базиси з отвором у передньому його відділі. Воскову репродукцію замінюють на пластмасову, гіпсуючи в спеціальну кювету чи півтори звичайні кювети, обробляють, полірують.
Шина Гунінга—Порта показана, якщо в роті є один-два зуби, у разі переломів щелеп. Вона складається з верхнього і нижнього базисів з кламерами на наявні у роті зуби, заглиблень на оклюзійній поверхні нижнього прикусного валика і відповідних їм випинів верхнього.
Шина Лімберга — двощелепна, використовують її за умови глибокого піднебіння, вузької ротової щілини. Виготовлення подібне до виготовлення шини Порта. Але на етапі моделювання воскової репродукції шини до верхнього базису приєднують 4 воскових відростки, що йдуть до оклюзійної площини, а до нижнього — 4 відростки з чашоподібними заглибленнями для верхніх відростків.
Замінюють віск верхньої і нижньої частин шини пластмасою, обробляють, полірують. Лікар припасовує базиси, в роті і скріплює їх, заповнюючи чашки швидкотвердіючою пластмасою.
Шини Гунінга—Порта, Лімберга застосовують у комбінації з жорсткою підборідною пращею.