Відстань від точки біля основи перегородки носа до точки на шкірі підборіддя за умови зімкнених зубних рядів у положенні центральної оклюзії визначає оклюзійну висоту. Оклюзійна висота, що утримується зімкнутими зубами-антагоністами, є суворо індивідуальною і змінюється у зв"язку із зменшенням довжини клінічних коронок унаслідок природної або патологічної стертості. Прямої пропорційної залежності між оклюзійною висотою нижньої третини лиця і міжкомірковою висотою не існує. Це можна пояснити наявністю товщини м"яких тканин губ, підборіддя, а також компенсаторної гіпертрофії коміркового відростка та частини у разі стертості зубів.