фарфор. Загальні відомості.

фарфор. Загальні відомості.

Для отримання тривалого функціонального і естетичного ефекту використовують керамічні матеріали (фарфор). ЦІтучні зуби з фарфору широко застосовуються з початку XX ст. Сучасний стоматологічний фарфор є результатом удосконалення твердого, тобто побутового, фарфору. За хімічним складом стоматологічні фарфорові маси стоять між твердим фарфором і звичайним склом.
.
Основним компонентом стоматологічних фарфорових мас є польовий шпат. За хімічним складом розрізняють чотири основних типи польового шпату в залежності від вмісту лужних окисів: калієвий, натрієвий, кальцієвий і літієвий. Найбільше значення для стоматологічних фарфорових мас має калієвий польовий шпат (ортоклаз), що із усіх натуральних силікатів має найнижчу температуру плавлення (1000—1300 °С). Розплавлений ортоклаз характеризується великою в"язкістю і малою схильністю до піропластичного перебігу під час спікання, що дуже важливо для збереження постійності форми виробу. Під час охолодження розплавлений польовий шпат застигає у вигляді майже прозорого скла, яке не-значно замутнене невеликими повітряними пухирцями та утвореними кристаликами. Розплавлений польовий шпат є добрим основним матеріалом для зв"язку з іншими компонентами фарфору (кварц, кристали муліту).
Кварц є ангідридом кремнієвої кислоти з температурою плавлення 1400— 1600 °С. Для стоматологічного фарфору використовують кварцеві піски чи кварци тонкого помолу і високого ступеня чистоти, оскільки домішки окисів металів (насамперед окису заліза) негативно впливають на зафарбування кінцевого продукту. Кварц ущільнює фарфорові протези і сприяє зниженню усадки маси під час спікання.
Каолін є гідратом кремній-калієвого глинозему. Чистий каолін під час змішування з водою утворює в"язкотекуче тісто і надає фарфоровій масі пластичності. Під час спікання каоліну утворюються кристали муліту, які надають фарфору міцності і термостійкості. Водночас кристали муліту різко знижують прозорість фарфору, тому застосування каоліну в деяких стоматологічних масах зменшене.
Плавні (флюси) — речовини, що знижують температуру плавлення фарфорової маси (карбонат натрію, карбонат кальцію); сучасні стоматологічні фарфорові маси містять їх близько 25 %.
Фарбники вводять у фарфорові маси для надання протезам кольору, близького до кольору природних зубів. Як фарбники використовують окиси металів (двоокис титану, окиси марганцю, хрому, кобальту, цинку тощо).
Пластифікатори. У фарфорових масах, що не містять каоліну, роль пластифікаторів виконують органічні речовини (декстрин, крохмал, цукор), які повністю вигорають під час спікання.