Кварц є ангідридом кремнієвої кислоти з температурою плавлення 1400— 1600 °С. Для стоматологічного фарфору використовують кварцеві піски чи кварци тонкого помолу і високого ступеня чистоти, оскільки домішки окисів металів (насамперед окису заліза) негативно впливають на зафарбування кінцевого продукту. Кварц ущільнює фарфорові протези і сприяє зниженню усадки маси під час спікання.
Каолін є гідратом кремній-калієвого глинозему. Чистий каолін під час змішування з водою утворює в"язкотекуче тісто і надає фарфоровій масі пластичності. Під час спікання каоліну утворюються кристали муліту, які надають фарфору міцності і термостійкості. Водночас кристали муліту різко знижують прозорість фарфору, тому застосування каоліну в деяких стоматологічних масах зменшене.
Плавні (флюси) — речовини, що знижують температуру плавлення фарфорової маси (карбонат натрію, карбонат кальцію); сучасні стоматологічні фарфорові маси містять їх близько 25 %.
Фарбники вводять у фарфорові маси для надання протезам кольору, близького до кольору природних зубів. Як фарбники використовують окиси металів (двоокис титану, окиси марганцю, хрому, кобальту, цинку тощо).
Пластифікатори. У фарфорових масах, що не містять каоліну, роль пластифікаторів виконують органічні речовини (декстрин, крохмал, цукор), які повністю вигорають під час спікання.