Парапульпарні протези розміщуються на оральній поверхні фронтальних та жувальній поверхні бічних зубів. Звичайно опорні зуби мають живу пульпу. Використовуються парапульпарні конструкції на групу зубів у разі пародонтиту, але необхідно звертати увагу на такий недолік, як розцементування та утворення вторинного карієсу. Під час підготовки опорних зубів ураховують зони безпеки твердих тканин, особливо під час формування ложа для штифтової частини. Канали для штифтів повинні бути паралельними і проектуватися на оральній поверхні на 1,1—1,2 мм нижче від різального краю.
Найдоцільніше парапульпарні незнімні протези використовувати за наявності дефекту зубного ряду з відсутністю не більше одного зуба.
Клініко-лабораторні етапи виготовлення парапульпарних незнімних протезів аналогічні етапам виготовлення інтрадентальних незнімних протезів (див. с. 121).