Класифікація зон податливості слизової оболонки за Аюндом.

Класифікація зон податливості слизової оболонки за Аюндом.

Грунтуючись на різні ступені податливості слизової оболонки ротової порожнини, Люнд ділить нерухому або малорухому слизову оболонку верхньої щелепи на чотири зони. Слизова оболонка першої зони дуже тонка, через неї просвічуються судини, розміщена в ділянці піднебінного сагітального шва, не має підслизового шару, прикріплена безпосередню до періоста і характеризується мінімальною податливістю. Люнд цю зону назвав медіанною фіброзною зоною.
Друга зона — це зона коміркового відростка та частини і прилеглих до них ділянок. Ці зони покриті туго натягнутою слизовою оболонкою, яка майже не має підслизового шару і називається периферійною фіброзною зоною.
Третя зона — поперечні складки твердого піднебіння (rugae palatinae), покриті слизовою оболонкою, що прикріплена до періоста за допомогою шару, який складається переважно з жирової тканини. Ця зона слизової оболонки має середній ступінь податливості і називається жировою.
Четверта зона — задня третина твердого піднебіння, що має підслизовий шар, багатий на слизові залози, який включає небагато жирової тканини. Цей шар м"який, пружинить під час вертикального навантаження, має найбільшу податливість і називається залозистою зоною.
За даними Шпренга, податливість слизової оболонки ротової порожнини в різних ділянках неоднакова і коливається в межах від 0,3 до 4 мм. Знання податливості необхідне у разі визначення меж базису протеза та виготовлення знімного зубного протеза.