разработка организационной структуры управления проектами
дорогоцінні камені

Кламери.

Кламери.

Для фіксації знімних конструкцій зубних протезів найчастіше використовують кламери. Кламер складається з плеча, тіла та відростків. Плечі кламера розміщуються на опорному зубі, а відросток занурюється у базис пластинкового протеза або є частиною каркаса бюгельного протеза. Тіло кламера служить з"єднувальним елементом між іншими його частинами. За функцією кламери поділяються на опорні, утримувальні та опорно-утримувальні, за способом фіксації — на стабільні, напівстабільні та лабільні.
Кламер утримувальний. Кламер дротяний гнутий утримувальний є одноплечим, він у вигляді гачка розміщується на зубі у пришийковій ділянці.
Кламер опорно-утримувальний. Кламер такої конструкції має два плеча, оклюзійну накладку та відросток, який з"єднаний з каркасом протеза. Найпоширенішими та найефективнішими є опорно-утримувальні кламери системи Нея.
Кламери Нея. Система кламерів Нея була розроблена в 1956 р. у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) групою фахівців, куди входили стоматологи-ортопеди, зубні техніки, інженери-металурги. Кламери були розділені на 5 основних груп, які перераховані нижче.
Кламер № 1 (Акера). Це двоплечий кламер з оклюзійною накладкою. Він ще називається сідлоподібним. Складається із двох плечей й оклюзійної накладки, що з"єднані монолітно, а також тіла, розташованого на боці дефекту зубного ряду, і відростка.
Кламер № 2 (Роуча). Кламер Роуча — розщеплений Т-подібний кламер. Має міцну оклюзійну накладку, яка переходить у тіло і два Т-подібні плеча, прикріплені до сідла, язикової чи піднебінної дуги. Т-подібні розщеплення забезпечують добру ретенцію за рахунок використання (дистально) апроксимальних поверхонь коронки.
Використовується у разі низьких клінічних коронок, дистального нахилу ікол, премолярів та молярів, а також у разі нетипового розташування межової лінії.
Кламер № 3 комбінований. Кламер такого типу складається із жорсткого плеча (такого самого, як і в кламера № І), що з"єднується з оклюзійною накладкою, і ще одного масивного плеча (як у Т-подібного розщепленого кламера № 2), не зв"язаного з першою частиною і спрямованого до дуги протеза. Комбінований кламер застосовують у разі вестибулярного чи орального нахилу зубів.
Кламер № 4 одноплечий. Це кламер зворотної дії з однією оклюзійною накладкою. Існує два варіанти цього кламера. Один з них — кламер задньої дії, застосовують у разі низьких клінічних коронок або вестибулярного нахилу премолярів і фронтальних зубів, які обмежують дефект зубного ряду без дистальної опори. Відросток цього кламера відходить від дуги бюгельного протеза, переходить у тіло та оклюзійну накладку й закінчується утримувальним плечем на вестибулярній поверхні опорного зуба.
Другий варіант кламера № 4 застосовують тоді, коли премоляри нахилені в бік язика. Від попереднього кламера він відрізняється насамперед тим, що відходить від базисної частини каркасу (сідла) з вестибулярного боку і розташовується на вестибулярній поверхні опорного зуба над межовою лінією, що опущена через оральний нахил.
Кламер № 5 кільцевий. Кільцевий кламер одноплечий, складається з довгого плеча, яке охоплює практично всю поверхню зуба, та двох оклюзійних накладок у медіальній і дистальній фісурах. Від медіальної оклюзійної накладки опорна частина плеча іде по поверхні зуба, протилежній нахилу, на рівні межової лінії і, охоплюючи дистальну поверхню, віддає на жувальну поверхню зуба ще одну оклюзійну накладку.
Кламер Джексона. За своєю будовою є перекидним опорно-утримувальним кламером з подвоєним плечем. Подвоєне плече може виконувати стабілізаційну і ретенційну функції. Кламер застосовують на бічній групі зубів, але переважно в суміжних ділянках. З боку щоки утворюють кільце, яке охоплює вестибулярну поверхню опорного зуба.
Кламер Бонвіля. Це подвійний двоплечий кламер з оклюзійними накладками в фісурах суміжних зубів. Застосовують для протезування у разі однобічних кінцевих дефектів зубного ряду, поміщають на безперервному зубному ряді між молярами.
Кламер Райхельмана. Поперечний кламер з оклюзійною накладкою у вигляді поперечної перетинки, яка проходить через жувальну поверхню у вестибулярно-оральному напрямку і з"єднує вестибулярне та оральне плечі.
Кламери системи Роуча. Мають вигляд пружних Т-подібних відростків, які відходять від каркасу протеза і розташовуються у фісурах зубів. Цінність кламерів даної системи полягає у тому, що для їх використання необхідні мінімальні ретенційні зони на опорних зубах. Кламери мають розгалужену форму і випинаються з бюгельного каркасу у вигляді шипів та лапок.
Кламери системи Балтерса. Балтерс запропонував ажурні кламери, які дозволяють використовувати найменші анатомічні ретенційні пункти зуба для здійснення функцій опори та утримування.
Кламер Боніхарта. Складається із Т-подібного плеча з подовженим тілом у вигляді пружини, яка приєднується до бюгеля і розташовується з вестибулярного боку в ділянці шийки зуба. Плече є частиною кламера, що розташовується на горбках фронтальних зубів.
Кламер безперервний. Такий кламер має вигляд з"єднаних між собою плечей кількох кламерів. Розмішують орально чи вестибулярно, прилягає до кожного природного зуба в ділянці горбка чи пояса. Безперервні кламери мають ширину 3 мм, товщину 1мм, напівовальної форми.
Кламер Березовського. Кламер забезпечує передачу навантаження на 2-3 зуби, що обмежують дефект зубного ряду. Опорні плечі кламера охоплюють зуб з орального боку. Оклюзійні накладки розміщують у міжзубних борозенках медіально від дефекту. Плече кламера охоплює контактну поверхню зуба й переходить на вестибулярну, закінчуючись нижче від межової лінії у ретенційній зоні. Відросток кламера приєднується до дуги на нижній щелепі чи до каркасу — на верхній. Завдяки опорам, що розташовані медіально від дефекту, цей кламер під час жування розподіляє тиск на кілька зубів, а також запобігає вивиху зуба, який обмежує дефект.
Кламер телескопічний. Складається з телескопічних коронок — внутрішньої і зовнішньої. Перша покриває опорний зуб і має вигляд металевого ковпачка циліндричної форми, друга — виражену анатомічну форму і нормальні оклюзійні співвідношення з антагоністами. Зовнішні коронки спаюють з каркасом протеза і таким чином забезпечують стабільне з"єднання. За принципом передавання тиску на опорні зуби під час жування телескопічні коронки слід зарахувати до опорно-утримувальних. Телескопічні коронки застосовують у разі низьких клінічних коронок, коли звичайні опорно-утримувальні кламери не забезпечують задовільної фіксації протеза, а також тоді, коли немає можливості виготовити суцільнолиті каркаси бюгельних протезів.
Кламер подовжений. Це кламер, плече якого розміщується на двох або трьох зубах; перші дві ланки несуть опорну функцію, а третя — фіксувальну.