Методики проведення та зняття функціональних відбитків не забезпечують об"ємного відтворення майбутнього базису протеза.

Це спонукало П.Т.Танрикулієва розробити та впровадити метод об"ємного моделювання. Дослідження П.Т.Танрикулієва показали, що тип беззубонижньої щелепи та об"єм протезного простору є не випадкові, а залежні явища.

Суть методики П.Т. Танрикулієва, яка була доповнена Г.Л. Саввіді, в тому, що на готовий нижній протез наносять тонкий шар силіконової маси і вводять у ротову порожнину, процедуру повторюють кілька разів, пропонуючи хворому без особливих зусиль закрити рот і зробити рухи щоками та язиком. Провівши очистку зубів та базису від залишків маси, протез гіпсують зворотним способом, базис забирають і формують новий. Протези, виготовлені заданою методикою, виглядають більш масивними, ніж виготовлені за допомогою проб Гербста, але цей недолік компенсується кращою фіксацією.