Після проведення усіх підготовчих маніпуляцій розпочинають припасування індивідуальної ложки на верхню щелепу за допомогою проб Гербста.
Перша проба полягає у широкому відкриванні рота. Якщо ложка змішується, то її необхідно вкоротити по краю, який контактує з верхньощелепними горбами та місцем уявного розміщення молярів.
Під час другої проби хворому пропонують усмоктувати щоки. Якщо ложка зміщується, то її необхідно вкоротити в ділянці щічних складок.
Під час третьої проби хворий витягує губи в трубочку. Зміщення ложки з протезного ложа свідчить про те, що її необхідно вкоротити у фронтальному відділі.
Необхідно пояснити, що використання "Ортокору" для облямівки індивідуальних ложок нижньої та верхньої щелеп під час проведення проб Гербста значно пришвидшує процес формування функціонального краю ложки. У місцях, де край ложки чинить тиск на підлеглі тканини, "Ортокор" зміщується з краю ложки. У такому разі "Ортокор" у тому місці відгортають, а край ложки вкорочують. Проводячи одну за одною такі маніпуляції, завершальне функціональне оформлення країв ложки не викликає труднощів.
Проби Гербста ефективні у разі добре збереженого коміркового відростка чи частини і малоефективні у разі значної або повної атрофії, особливо на нижній щелепі, де дуже важко створити замикальний клапан.