Припасування індивідуальної ложки на верхню беззубу щелепу.

Припасування індивідуальної ложки на верхню беззубу щелепу.

Індивідуальну ложку на верхню щелепу, виготовлену одним із способів, спочатку необхідно попередньо припасувати. Маніпуляції щодо звільнення вуздечки верхньої губи, бічних складок слизової оболонки повторюють так само, як на нижній щелепі. Ложку вкорочують, де необхідно, щоб вона не доходила 2—3 мм до перехідної складки. Предметом особливої уваги має бути топографія лінії А та її співвідношення з індивідуальною ложкою. Прийнято, що індивідуальна ложка має перекривати лінію А на твердому піднебінні на 1 —2 мм. Після того краї ложки облямовують ортопедичним коректором "Ортокор", який попередньо нарізають смужками та розігрівають у гарячій воді. "Ортокор" накладають на краї ложки так, щоб він продовжував її, а в місці контакту з лінією А його наклеюють на внутрішню поверхню ложки, щоб відтиснути м"які тканини цієї ділянки.
Після проведення усіх підготовчих маніпуляцій розпочинають припасування індивідуальної ложки на верхню щелепу за допомогою проб Гербста.
Перша проба полягає у широкому відкриванні рота. Якщо ложка змішується, то її необхідно вкоротити по краю, який контактує з верхньощелепними горбами та місцем уявного розміщення молярів.
Під час другої проби хворому пропонують усмоктувати щоки. Якщо ложка зміщується, то її необхідно вкоротити в ділянці щічних складок.
Під час третьої проби хворий витягує губи в трубочку. Зміщення ложки з протезного ложа свідчить про те, що її необхідно вкоротити у фронтальному відділі.
Необхідно пояснити, що використання "Ортокору" для облямівки індивідуальних ложок нижньої та верхньої щелеп під час проведення проб Гербста значно пришвидшує процес формування функціонального краю ложки. У місцях, де край ложки чинить тиск на підлеглі тканини, "Ортокор" зміщується з краю ложки. У такому разі "Ортокор" у тому місці відгортають, а край ложки вкорочують. Проводячи одну за одною такі маніпуляції, завершальне функціональне оформлення країв ложки не викликає труднощів.
Проби Гербста ефективні у разі добре збереженого коміркового відростка чи частини і малоефективні у разі значної або повної атрофії, особливо на нижній щелепі, де дуже важко створити замикальний клапан.