Незнімні шини у разі лікування генералізованого пародонтиту за умови збереження цілісності зубних рядів.

Незнімні шини у разі лікування генералізованого пародонтиту за умови збереження цілісності зубних рядів.

До незнімних шин, які використовують у даному випадку, слід віднести суцільнолиті екваторні (ковпачкові) коронки, ковпачкову шину Биніна, інтердентальну шину Копєйкіна, ковпачкову шину зі штифтами (у разі депульпування зубів).
Якщо застосовують шини, які складаються з коронок, необхідно проводити значне зпрепарування твердих тканин зубів; фіксація їх ускладнена, вони травмують ясенний край. Екваторні коронки та ковпачкові шини, фіксовані на групах зубів, у вказаному відношенні кращі, крім того, забезпечують фронтальну або сагітальну іммобілізацію. Використання незнімних шин вимагає депульпування зубів з метою запобігання розвитку ретроградного пульпіту. Найвагомішим показанням до депульпування зубів, що входять до незнімної шини, є тривале запалення тканин маргінального пародонта, наявність ясенної чи кісткової кишені, атрофія 1/2 довжини стінок комірки та більше.
Інтердентальна шина складається із уведеного з апроксимальних боків двох сусідніх зубів гантелеподібного металевого штифта. Перед виготовленням шини перевіряють оклюзійні контакти і за необхідності проводять зпрепаровування ділянок, які блокують рухи нижньої щелепи. За допомогою рентгенограми визначають зони безпеки твердих тканин, щоб уникнути травмування пульпової камери під час препарування. У фронтальних зубах порожнини розміщують з орального боку в зоні між різальним краєм і зубним горбком, ураховуючи, щоб відстань між ними була не меншою ніж 2 мм. Це необхідно, аби забезпечити достатньо міцний шар емалі, здатний протидіяти вертикальному навантаженню. У жувальних зубах порожнину створюють із жувальної поверхні, відступивши 2—3 мм від апроксимального краю, глибина її не менша ніж 2 мм. Створювана порожнина повинна мати форму усіченої піраміди, усічений бік якої виходить на оклюзійну поверхню. Після формування порожнини у сусідньому зубі їх з"єднують поперечним пазом. У порожнину вводять штифт і пломбують композитним матеріалом. Можливе додаткове склеювання зубів цим же композитом по контактних поверхнях, які попередньо протравлюють.
Незнімна шина Мамлока складається із суцільнолитих вкладок зі штифтами. Вкладки повністю закривають оклюзійну поверхню зубів, і для виготовлення шини треба препарувати цю поверхню. Крім того, попередньо слід провести депульпування зубів. За наявності генералізованої форми пародонтиту цю шину застосовують з іншими шинувальними апаратами, які забезпечують стабілізацію зубного ряду по дузі.
Ефективним з точки зору естетики є використання єдиної системи суцільнолитих коронок, облицьованих композитними матеріалами. Дана система коронок повинна бути об"єднана у блок з бічними зубами. Якщо для шинування бічних зубів застосовують суцільнолиті чи екваторні коронки, то елементом з"єднання між блоками фронтальних та бічних зубів є атачмени. Звичайно матрична частина атачмена розміщується у коронках, які фіксуються на іклах.
До незнімних шин належать і шини типу "Мериленд-систем" та їх варіанти. Фіксація відбувається за допомогою композитних матеріалів. Конструктивними особливостями шин є розширений оральний багатоланцюговий кламер із системою оклюзійних накладок, перекидних елементів і вестибулярних відростків. У разі використання такої шини слід проводити лише незначне зпрепарування твердих тканин зубів для розміщення перекидних елементів.