За наявності патологічної стертості порушується анатомічна форма коронкової частини зубів і водночас змінюється характер розподілу жувального тиску на різальні та жувальні поверхні, а також на пародонт й елементи скронево-нижньощелепних суглобів. Цей чинник сприяє пришвидшенню розвитку процесу патологічної стертості, підґрунтям якого є ослаблення функціональної витривалості твердих тканин зуба.
Розвиваються також функціональні та морфологічні порушення, підвищується тонус жувальних м"язів, виникають їх асинхронні скорочення, подовжується тривалість жування, змінюється розмах і ритмічність хвиль на мастикаціограмах, знижується ефективність жувальної функції, з"являються нервовом"язові порушення. Часто травмується слизова оболонка, підвищується чутливість зубів до дії різних подразників, зменшується міжоклюзійна висота, вкорочується нижній відділ лиця, змінюються співвідношення елементів скроневонижньощелепного суглоба, у низці випадків розвивається оклюзійно-артикуляційний дисфункціональний синдром.
Оскільки найголовнішим симптомом є зменшення розмірів коронок зубів, найзручніше використовувати ступінь патологічної стертості коронок зубів за Бушаном (див. с. 232).
У разі патологічної стертості зубів відбуваються також значні зміни в тканинах ясен. Вони можуть бути зумовлені травмуванням зубами-антагоністами внаслідок глибокого перекриття зубів, а також механічним впливом харчового комка. У разі травмування ясен зубами-антагоністами на відповідній ділянці ясен спостерігаються гіпертрофія, кровоточивість, болючість під час пальпації та часткове відшарування їх від кісткової тканини.