Стоматологічні фарфорові маси залежно від температури спікання поділяють на тугоплавкі (1300—1370 °С), середньоплавкі (870-1065 °С), низькоплавкі (750-800 °С). Склад тугоплавкого фарфору такий: 81 % польового шпату, 15 % кварцу, 4 % каоліну. Середньоплавкий фарфор складається з 61 % польового шпату, 29 % кварцу, 10 % різних домішок. До складу низькоплавкого фарфору входить 60 % польового шпату, 12 % кварцу, 28 % домішок.
.
Тугоплавкий фарфор в основному використовується для виготовлення промисловим шляхом штучних зубів для знімних протезів. Середньоплавкий та низькоплавкий стоматологічний фарфор застосовується для виготовлення коронок, вкладок і мостоподібних протезів. Використання в ортопедичній стоматології низькоплавких та середньоплавких фарфорів дозволило застосувати печі для їх спікання з ніхромовими нагрівальними елементами. Спікання проводять згідно з режимом, який рекомендує завод — виробник стоматологічного фарфору. Для зменшення та запобігання утворенню газових nop запропоновано 4 способи спікання фарфору:.
1) у вакуумі;.
2) у дифузному газі (гелій і водень);.
3) під тиском 10 атм;.
4) для досягнення підвищення прозорості фарфору у разі атмосферного тиску під час спікання використовується крупнозернистий матеріал.
Із чотирьох запропонованих способів на практиці найбільшого застосування набуло спікання фарфору у вакуумі. Вакуумне спікання надає стоматологічному фарфору прозорості і забарвлення. Специфічне забарвлення матеріалу можна регулювати добавкою замутнювача і фарбувальних речовин. Якщо як замутнювач використати кристали окису алюмінія або цирконію, можна додатково збільшити щільність матеріалу.